Заява колективу Національного заповідника «Херсонес Таврійський


На официальном сайте национального заповедника «Херсонес Таврический» появилось заявление сотрудников, несогласных с решением Правительства г. Севастополя об образовании «Объединенного музея-заповедника истории Севастополя», в котором «Херсонес Таврический» упомянут в списке объектов, входящих в этот заповедник.

З А Я В Л Е Н И Е коллектива Национального заповедника «Херсонес Таврический» в связи с постановлением Правительства г. Севастополя No 14-ПП «Об образовании Государственного бюджетного учреждения культуры «Объединенный музей-заповедник истории Севастополя»»

Мы, сотрудники Национального заповедника «Херсонес Таврический», хотим выразить консолидированное мнение по поводу выхода в свет постановления Правительства г. Севастополя об образовании «Объединенного музея-заповедника истории Севастополя», в котором наше учреждение упомянуто в списке объектов, входящих в этот заповедник.

Считаем, что событие такого масштаба и значимости для культурной сферы нашего города, полностью меняющее «музейный пейзаж» и определяющее его развитие, не должно было свершиться без предварительного широкого обсуждения со специалистами в области археологии, истории и музейного дела г. Севастополя, с трудовыми коллективами объединяемых музеев. Однако ни с нами, ни с нашими коллегами никто из тех, кто готовил постановление, советоваться не посчитал нужным, видимо, полагая, что все мы должны быть безоговорочно согласны на любые изменения судьбы наших учреждений и, следовательно, нашей собственной судьбы.

Да, изменив вместе с согражданами судьбу Крыма и Севастополя в марте 2014 года, мы готовы к переменам и осознаём их необходимость, но хотели бы принимать в них активное участие, влиять на них, а не быть безмолвным и бездействующим приложением к передаваемому «имущественному комплексу».

После опубликования на сайте Правительства постановления No 14-ПП мы внимательно проанализировали содержание этого документа. К сожалению, оно вызвало у нас серьёзные замечания и возражения, лишь некоторые из которых мы перечислим ниже. На наш взгляд, документ составлен небрежно и непрофессионально, объединяет разнородные объекты на непонятных принципах и без знания их особенностей, состава, состояния и ведомственной принадлежности, а также без учёта последствий такого объединения для каждого из них. Мы пришли к выводу о том, что его положения не могут быть приняты и реализованы.

Прежде всего, мы не понимаем смысла и целей включения в состав музея-заповедника истории Севастополя, основной задачей которого обозначено «создание и развитие военно-исторического туристско- рекреационного кластера», объектов Национального заповедника «Херсонес Таврический». Хронологический период существования памятников, составляющих наш заповедный комплекс, завершается XV столетием. Преемственности между городами — Херсонесом, погибшем в XIV веке, и Севастополем, возникшем по соседству с руинами древнего Херсонеса лишь в конце XVIII века, — нет. Несмотря на огромное значение Херсонеса-Корсуни для истории нашей Родины, основание Севастополя не было им прямо обусловлено.

Опубликованное постановление 14-ПП не учитывает поручения Президента Российской Федерации В.В. Путина (No Пр.-2337, п. 1в-1 от 02.10.2014 г.), в соответствии с которым Херсонесский заповедник, так же, как и Музей Героической обороны и освобождения Севастополя, должен получить статус учреждения культуры федерального значения, а комплекс памятников, находящихся в его ведении – быть включенным в Государственный Свод особо ценных объектов наследия народов Российской Федерации. Для того, чтобы такие изменения статуса состоялись в ближайшем будущем, наше учреждение должно было быть зарегистрировано под российской юрисдикцией, что и было сделано 30-го декабря 2014 года.

Создание 21 января 2015 года объединённого заповедника и включение в него херсонесских объектов, дезавуировало существование юридического лица – государственного бюджетного учреждения культуры г. Севастополя – Национального заповедника «Херсонес Таврический», лишило его прав осуществлять какую-либо деятельность на неопределённое время, чем поставило под угрозу сохранность памятников, коллекций и полноценное функционирование нашего учреждения, облечённого, помимо уставных обязательств, огромной ответственностью за объекты, включенные в Список Всемирного наследия ЮНЕСКО, а также обременённого необходимостью вести судебные разбирательства по делу о невозвращении экспонатов из Амстердама, вследствие претензий на них государства Украина.

Постановление 14-ПП содержит расплывчатые формулировки в определении целей и задач создаваемого объединения, не оговаривает и не регламентирует действий, направленных на сохранение памятников археологии Херсонеса и его округи в соответствии с требованиями ЮНЕСКО, сосредоточившись на инвентаризации имущества в незафиксированный период

Постановление 14-ПП не предусматривает преемственности существования нашего учреждения, основанного в 1892 году, впоследствии неоднократно переименовывавшегося, реформировавшегося, но никогда за свою долгую историю не лишавшегося самостоятельности, не растворявшегося в недрах каких-либо объединений.

Заявляем о своём категорическом несогласии с положениями Постановления Правительства города Севастополя от 21.01.2015 г. No 14-ПП «Об образовании Государственного бюджетного учреждения культуры «Объединенный музей-заповедник истории Севастополя»» и оставляем за собой право обращаться в органы власти Российской Федерации всех уровней, общественные организации, с целью сохранения нашим учреждением статуса самостоятельного юридического лица, преемственности его существования, а также безусловного исполнения поручения Президента России об обеспечении сохранности объекта Всемирного наследия «Херсонес Таврический и его Хора» в соответствии с требованиями ЮНЕСКО.

Prisyaga.jpg

Джерело інформації: [http://qrim.org/?p=191


Коментар ВУАМ

Заява працівників Національного заповідника «Херсонес Таврійський» про свою рішучу незгоду з положеннями Постанови Уряду міста Севастополя від 21.01.2015 №14ПП « Про утворення Державної бюджетної установи культури «Об’єднаний музей-заповідник історії Севастополя»» є нічим іншим як відкритим протестом музейників проти тої долі яка уготована всім закладам культури і всім об’єктам культурної спадщини всього Криму, а не тільки власного заповідника.

Всім зрозуміло, що ніякого позитивного, бажаного для колективу, реагування на це звернення не буде. І не через те, що аргументи науковців не вагомі, а таке перепідпорядкування є безглуздим. Просто тепер в дію вступають ті чинники, які раніше не брались до уваги.

Перш за все це міжнародний статус об’єкту, що включено до Рескрипту Світової спадщини ЮНЕСКО. Як вбачається згадана Постанова севастопольського уряду є звичайною грою на випередження тих змін в статусі всесвітньо відомого об’єкту, які чекають на Заповідник від міжнародних інституцій: а саме вилучення Херсонеського комплексу з цього списку. Адже об’єкт номіновано до списку ЮНЕСКО від держави Україна. І саме на Україну покладено відповідальність за збереження і утримання пам’ятки відповідно до вимог міжнародного законодавства. І ніхто інший не вправі перебрати на себе ці почесні повноваження тільки через те, що комусь, невідомо де і невідомо коли, так захотілось. Нехтування цим положенням призведе до неминучого – об’єкт втратить статус пам’ятки Світової спадщини. Чи хтось досі перебуває в ейфорії іншого шляху розв’язання цієї проблеми?

Хто зараз відповідає за об’єкт? Республіка Крим? Російська Федерація? Місто Севастополь? На підставі чого?Тут варто нагадати, що ЮНЕСКО це Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури, а Україна є не тільки членом ООН, а і її співзасновником. Вчинивши анексію Криму, яку засудив весь Світ, не варто сподіватись на поблажливість ЮНЕСКО щодо відповідних рішень відносно об’єктів ЮНЕСКО в Криму. До речі, і статус Національний дано колективу Заповідника указом Президента України.

Ситуацію може врятувати хіба що відновлення підпорядкування Заповідника «Херсонес Таврійський» Міністерству культури України, як це і було до тепер. Існувала ж Військово-морська база Міністерства оборони Росії в українському ж Севастополі раніше. Чому не може існувати український Національний заповідник «Херсонес Таврійський» в Криму тепер? Що на заваді? Крім того, існують ще і норми міжнародного законодавства щодо реституції культурних цінностей. Рано чи пізно все те, що забрано, вивезено, вилучено і в інший незаконний спосіб привласнено і, як зараз кажуть «віджато», все це має бути повернено тому у кого це було забрано.

По різному можна ставитись до тих політичних подій, які відбуваються зараз і, без перебільшення, потрясають весь Світ. Комусь дуже не подобається те що відбувається, а комусь – навпаки. Хтось, можливо, бере в цьому участь. Однак, розв’язання питань існування музеїв Криму, проблем збереження музейних фондів Криму і, в першу чергу об’єктів культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО, повинно вирішуватись в формі відкритого діалогу і виключно в правовому полі. І цим правовим полем є Українське національне і Міжнародне законодавство. Всіх має об’єднати мета збереження об’єктів культурної спадщини, що і спонукало колектив науковців до цієї заяви.

© 2007–2016 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайтКонтактна інформація