Співробітництво України з ЮНЕСКО

В Лондоні, після закінчення другої світової війни під час роботи конференції ООН було створено організацію ООН з питань освіти, науки і культури. В роботі конференції взяли участь представники 40 країн. Організацію було створено 16 листопада 1945 року.

На сьогодні кількість країн-членів ЮНЕСКО становить 192 (станом на 2007 р.). Штаб-квартира ЮНЕСКО розміщується в Парижі.

Діяльність:

Розширення співробітництва народів в області освіти, науки, та культури.

Завдання:

Впровадження перспективних досліджень форм освіти, науки культури та комунікацій; передача та обмін знаннями.

Структура:

• Генеральна конференція включає представників всіх країн–членів Організації. Збирається один раз на два роки, в її роботі беруть участь держави-члени та члени-співробітники.Для участі в роботі Генеральної конференції також запрошуються в якості наглядачів держави не члени ЮНЕСКО, міждержавні та недержавні організації і фонди.
• Виконавчий комітет — керівна рада ЮНЕСКО. Він готує роботу Генеральної конференції виконує нагляд за реалізацією рішень. Вибирають 58 членів Комітету, з урахуванням різномаїтності культур та географічного представництва. Комітет збирається два рази на рік.
• Секретаріат складається із співробітників що назначає генеральний директор. Всі співробітники діляться на категорії „професійні” та „загальної служби”. В відповідності з політикою децентралізації більш ніж 680 співробітників працюють в 58 підрозділах ЮНЕСКО в різних країнах світу.

В 1972 році ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, яка вступила в силу в 1975 році. Україна ратифікувала Конвенцію в 1988 році.

Структура:

Робоче керівництво по виконанню настанов Конвенції про охорону всесвітньої спадщини:

• Держави-сторони Конвенції;
• Комітет всесвітньої спадщини—Міжурядовий комітет по охороні всесвітньої спадщини.
• ЦВС — Центр всесвітньої спадщини в якості Секретаріату. Директор Центру всесвітньої спадщини Франческо Бандаріні.
• Консультативні органи Комітету всесвітньої спадщини:
  • ICOMOS (Мiжнародна рада з питань пам'яток i визначних мiсць)
  • ICCROM (Мiжнародний центр дослiджень у сферi консервацiї та реставрацiї культурних цiнностей)
    
  • Органiзацiя мiст всесвiтньої спадщини
  • Мiжнародна федерацiя ландшафтних архiтекторiв
  • Мiжнародна спiлка архiтекторiв
  • Мiжнародна федерацiя з житла та планування

З 12 травня 1954 року Україна є членом ЮНЕСКО. Між Україною і ЮНЕСКО діалог здійснюється на високому політичному рівні. З грудня 1962 року в Парижі функціонує Постійне представництво України при ЮНЕСКО. З 2003 р. Постійним представником України при ЮНЕСКО є Посол України у Франції. Координацію співпраці національних інституцій з ЮНЕСКО покладено на Національну комісію України у справах ЮНЕСКО — міжвідомчий орган при МЗС України — створену Указом Президента України № 212/96 від 26 березня 1996 р.

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО (далі Нацкомісія) є постійно діючим міжвідомчим органом при Міністерстві закордонних справ України, створеним з метою забезпечення та координації участі України в діяльності ЮНЕСКО. У склад національної комісії входить біля 50 членів. Головою національної комісії на сьогодні є Огризко В.С., заступником голови — Скуратовський. М.В.

Діяльність Нацкомісії забезпечує її Секретаріат, який є структурним підрозділом Управління культурного та гуманітарного співробітництва МЗС України. До кола питань, якими займається Нацкомісія, належить проблематика цієї спеціалізованої міжнародної організації ООН, а саме: освіта, наука, культура, комунікація, інформація, навколишнє середовище тощо.

Станом на листопад 2008 року у списку Світової спадщини знаходиться 878 об’єктів (зокрема 679 культурних, 174 природних і 25 змішаних) з 145 країн. Головна мета списку Світової спадщини — зробити відомими і захистити об’єкти, які є унікальними у своєму роді. Для цього, та через прагнення до об'єктивності, були складені оціночні критерії. Спочатку (з 1978 року) існували тільки критерії для об'єктів культурної спадщини — цей список налічував шість пунктів. Потім для відновлення рівноваги між різними континентами з’явилися природні об’єкти і для них — список з чотирьох пунктів. І, нарешті, в 2005 році, всі ці критерії були зведені воєдино, і тепер кожен об'єкт Світової спадщини має в своєму описі хоч би один з них [3]. Номери критеріїв зазвичай позначаються римськими числами, написаними маленькими буквами.

Культурні критерії:

• (i) Об'єкт є шедевром людського творчого генія.
• (ii) Об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в даний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів.
• (iii) Об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує до цих пір або вже зникла.
• (iv) Об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю або ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії.
• (v) Об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, будучи зразком культури (або культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив необоротних змін.
• (vi) Об'єкт безпосередньо або матеріально пов'язаний з подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість. (На думку комітету ЮНЕСКО цей критерій повинен переважно використовуватися разом з яким-небудь ще критерієм або критеріями).

Природні критерії:

• (vii) Об'єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості.
• (viii) Об'єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам'ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом геоморфичних або фізіографічних особливостей.
• (ix) Об'єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, що відбуваються, в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних співтовариств.
• (x) Об'єкт включає найбільш важливе або значне природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової цінності з погляду науки і охорони.

У списку Світової спадщини знаходитья чотири українських об'єкти (станом на травень 2009 р.):

1·········Київський Софійський собор
i, ii, iii, iv Київ 11 століття 1990 527

·········ансамбль Києво-Печерської лаври
i, ii, iii, iv Київ 1051 р.

2·········Ансамбль історичного центру Львова
ii, v к Львів 1256 р. 1998 865

3·········Пункти геодезичної дуги Струве
ii, iii, vi Хмельницька і Одеська області 1816—1855 рр. 2005 1187

4·········Одвічні букові ліси Карпат
ix Українські та Словацькі Карпати 2007 1133

У жовтні 1988 року Україна ратифікувала міжнародну «Конвенцію про охорону культурної та природної спадщини» а 12 грудня 1990 року рішенням 14-ої сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль Києво-Печерської Лаври разом із Софією Київською було внесено до списку Світової спадщини. Причому межі архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври та його буферні зони до об’єкту ЮНЕСКО були подані так, як визначено на виконання постанови Уряду України від 20.03.69 № 195.

Слід відзначити, що цим Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо охорони та збереження пам’яток історії та культури. Між тим в останні роки Україною порушується ряд пунктів Конвенції, зокрема ЦВС звертає увагу на п. 172 «Настанов, що регулюють виконання Конвенції про охорону Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» згідно з яким країна-учасник має інформувати Комітет всесвітньої спадщини через Секретаріат ЮНЕСКО про наміри розпочати або дозволити в зоні, що охороняється Конвенцією, значні роботи по відновленню чи нове будівництво, які б могли вплинути на цінність об’єкта всесвітньої спадщини.

Комітет Всесвітньої спадщини, відмічаючи постійну взаємодію локальних державних органів України з ЦВС та ІКОМОСом, висловив своє занепокоєння у зв’язку з багаточисленними проектами забудови і реставрації в буферній зоні, які можуть пошкодити пам’яткам світового значення (спираючись на Рішення № 28 COM 158.99 та №29 COM 8В.56, дослідивши документ WHC-08/32 COM/7В). Тому, на виконання рішення 32-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини (КВС) ЮНЕСКО з метою здійснення моніторингу стану збереження об’єкта „Софія Київська—Києво-Печерська Лавра” з 2 по 7 березня 2009 року у Києві відбувся візит експертів Центру всесвітньої спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО Ганни Сидоренко-Долом та Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць (ІКОМОС) Тодора Крестєва.

Програма візиту до Києва експертів Центру всесвітньої спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО та Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць (ІКОМОС) була надзвичайно насичена. За досить короткий термін перебування в Києві експерти вивчали стан пам’ятки —«Софія Київська—Києво-Печерська Лавра», знайомилися з об’єктами-номінантами Кирилівською та Андріївською церквами, вивчали теперішній стан охоронних (буферних) зон, відвідали комплекс «Мистецький Арсенал».

Крім того відбулися зустрічі з представниками органів влади у сфері охорони пам’яток—представниками Міністерства культури і туризму України, Міністерства регіонального розвитку і будівництва України, Міністерства закордонних справ Національної комісії у справах ЮНЕСКО, Державною службою з питань та національної культурної спадщини, зустріч з настоятелем Києво-Печерської Лаври, архієпископом УПЦ Московського патріархату Павлом Вишгородським. В КМДА пройшла зустріч з в.о. начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища С.П.Броневицьким, начальником Головного управління охорони культурної спадщини Р. І. Кухаренком, начальником Головного управління земельними ресурсами, та з директором ДП Інститут Київгенплан» В.И.Чекмаревим.

Результати роботи моніторингової місії експерти попередньо передають до ЦВС.

Звіт про стан збереження об’єкта під № 257 буде розглянуто під час роботи 33-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини, що відбудеться в червні 2009 року в Іспанії (Севілья).

Задовго до візиту було проведено попередню роботу по його підготовці. Для ЦВС була підготовлена інформацію на українській та англійській мовах:

• «Періодична доповідь про стан збереження пам’яток Національного Києво-Печерського заповідника»;
• «Звіт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника про стан збереження об’єкта «Ансамбль монастирських споруд Києво-Печерська лавра».

Крім того для експертів ЦВС було підготовлено пакет матеріалів про стан збереження пам’яток Києво-Печерської Лаври: «Аварія на Ближніх печерах», матеріали щодо забудови на території Заповідника, матеріали щодо намірів забудови в охоронних зонах Заповідника, матеріали щодо охоронних зон, та Концепції розвитку Заповідника, крім того було підготовлено про демонстраційний матеріал для проведення зустрічі з експертами, яка відбулася 3 березня 2009 року.

За результатами зустрічей експерти ЮНЕСКО, ознайомившись з документами, готують звіт, який представлено на розгляд ЦВС для прийняття відповідної резолюції на 33 сесії Комітету Всесвітньої спадщини в Іспанії з 22 по 30 червня. Яка буде ця резолюція?

Головний архітектор Заповідника Кулик Т.І.