Виставка «Україно!…ти моя розпука вікова...»

Виставка, присвячена 80-им роковинам від дня народження Василя Симоненка

704-Симоненко..jpg

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївцях Лубенського району Полтавської обл., помер 14 грудня 1963 року у місті Черкасах. Василь Симоненко – один з найяскравіших і найзначніших українських поетів, предтеча і один з наймогутніших представників демократичного руху «шістдесятників» в українській літературі, поет – талант, якого спалахнув блискавкою і залишив на літературному небосхилі незгасну заграву. Пішов із життя на 29-му році та справив величезний вплив на пробудження національно-демократичних настроїв в усій Україні. Син селянки. Навчався на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка у 1952-1957 роках. Керував студентською літературною студією. Цікавився світовою, зокрема американською літературою. З 1957 працював в редакції газети «Черкаська правда», з 1960 завідував відділом газети «Молодь Черкащини», а також був кореспондентом «Робітничої газети». Відзначався щирістю і відвертістю. Працюючи в Черкасах, брав активну участь у роботі опозиційного до ідеології правлячої на той час комуністичної партії клубу творчої молоді «Сучасник» у Києві. Його літературне оточення – відомі «шістдесятники»: поети Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Драч, літературознавці іван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк. Обійшовши десятки побілякиївських сіл і опитавши сотні селян разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявив братські могили розстріляних в’язнів каральною службою НКВС на Лук’янівському і Васильківському кладовищах та у Биківнянському лісі, наслідком чого стало звернення до Київської міської ради, про перетворення цих місць у національні меморіали.

Вірші почав складати ще у шкільні роки, але нікому не показував. За спогадами матері Ганни Федорівни Щербань Василь Симоненко вперше вийшов на люди з віршем про вчителів на зустрічі з випускниками школи: «Той вірш так сподобався, що Васю попросили прочитати ще раз. Я раділа і плескала у долоні разом з усіма». Дебютував поетичною збіркою «Тиша і грім» у 1962 р. За життя тримав у руках лише дві свої книжки: першу збірку і видану 1963 року казку «Цар Плаксій та Лоскотон».

Як з тиші народжується грім (Степан Крижанівський) так з глибин української самобутності, «з мудрості народу, з горя його і його звитяжної боротьби»(Олесь Гончар) виплекався талант поета Василя Симоненка. Вже з першої збірки критики помітили, що молодий поет ступив у Шевченків слід, заговорив дужим і глибинним голосом (Іван Кошелівець), прийшов у літературу як «поет громадянського звучання, з гострим зором, глибокий, безкомпромісний, сміливий, одвертий, ніжний і гнівний» (Борис Олійник), «наділений щедрим талантом і непідкупним розумом, голосно заспівав сердечну пісню» (Микола Сом). Через прискіпливу цензуру Василеві Симоненкові було важко публікувати свої твори: газети і журнали часто або скорочували і редагували Симоненкові вірші, або відмовлялися друкувати. Тому його поезії набули поширення у переписах та машинописах і переходили від рук до рук, а у нелегальному самвидаві ходив щоденник останнього року життя «Окрайці думок» і добірка позацензурних поезій з передмовою Івана Світличного (Євген Сверстюк).

У 1962-63 роках у тривожному передчутті смерті (щоденникові записи) Василь Симоненко створює другу свою книжку «Земне тяжіння», але не побачив її друкованою. Вона вийшла у світ вже після смерті автора 1964 р. значно «перевіяна»(Віктор Костюченко), як і збірка «Поезії»(1966 р.). Потім майже 15 років Василь Симоненко був замовчуваний аж до 1985 р., коли з’явилися під видавничими назвами «Лебеді материнства», «Поезії» та інші книжки. Перше найповніше видання вийшло 1963 р. у Мюнхені з передмовою Івана Кошелівця. 1965 року творчість Симоненка була висунута на Шевченківську премію, але відзначена такою нагородою лише в часи незалежності України 1995 року.

ка» («Жорна»), баба Онися, у якої було три сини, а старість «в домівці зустрічає сама» («Баба Онися»), рідний дід, по смерті котрого «лиш росою…буде плакати жито і пливтимуть над ним непомітно віки» («Дід умер»), одинока матір, що стала «в сімнадцять літ вдовою» («Одинока матір»).Герої творів Василя Симоненка не «передовики соціалістичного виробництва», тема яких була обов’язковою для тогочасного радянського письменства, а звичайні люди, змучені тяжкою працею і згорьовані життям: рідна мати, на руках якої «здувалися жили від крутіння важких жорен», з під яких «сіялось не борошно, а му Поезія Василя Симоненка перейнята надзвичайно потужним громадянським пафосом і пекучою любов’ю до України. Його філософська громадянська лірика найповніше виявлена у віршах «Україні», «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти людина?». Ці поезії поєднує провідна думка автора: «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ».

Василь Симоненко – не лише зворушливий лірик, а й гострий сатирик. Він засуджує людську байдужість, під його перо потрапляють «недорікуваті демагоги й брехуни», «лукаві лиходії», «жорстокі нікчеми», до яких він звертається такими словами: «Тремтіть убивці, думайте лакузи, життя не наліза на ваш копил». За своє коротке життя почав виявляти себе і в прозі (збірка новел «Вино з троянд», 1965), літературній критиці та драматургії.

Влітку 1962 р. внаслідок випадкової суперечки з працівницею ресторанного буфету на залізничному вокзалі Черкас був грубо затриманий міліціонерами, перевезений до міста Сміли і там жорстоко побитий. Трохи більше ніж через рік перестало битися його серце від захворювання нирок. Зболений болями народу, до розпуки наснажений любов’ю до матері-України, Василь Симоненко виповів цей біль у пристрасному поетичному слові. Він помер у боротьбі за волю і очищення від зла власного народу. Поет-лірик, публіцист, сатирик, прозаїк і критик Василь Симоненко залишив по собі такий творчий спадок, що хвилює вже не одне покоління читачів і матиме вічне життя.

«Поети народжуються на небі. У справжніх поетів дати смерті немає, в них є лише дата народження»(Михайло Наєнко про Василя Симоненка). На виставці експонуються матеріали з Музею книги і друкарства України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національної Парламентської бібліотеки України, Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, Національної історичної бібліотеки України, Наукової бібліотеки ім. Олега Ольжича, архіву видавництва «Смолоскип» та колекції професора Василя Яременка.

Виставка триватиме з 20 січня до 20 лютого 2015 року

Потребуєте додаткової інформації?

Відвідайте сторінки Музею книги і друкарства України у соціальних мережах:

vuam.org.ua (Музей книги і друкарства України)

Музей книги і друкарства України на Facebook

http://bookmuseum-ua.livejournal.com/

http://vk.com/bookmuseum

Виставка відкрита для відвідувачів з 10 до 17 години щодня (крім вівторка). Музей книги і друкарства України розташований у Києві на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (вул. Лаврська, 9, корп. 9). Телефони для довідок (044) 280-79-76, 280-66-23, 280-52-56, 280-78-43.

Виставки закладу

VIIІ щорічний Фестиваль української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів»

704-Az2017 01.jpg

Друзі, з 12-го до 14-го жовтня 2017 р. VІІІ Фестиваль української дитячої книги "Азбукове Королівство Магів і Янголів" запрошує вас до затишних посиденьок на горищі колишньої друкарні Києво-Печерської лаври.

Читати далі

Виставка Віталія Мітченка «Мандри»

704-Mitchenko-Mandry.jpg

Ви любите мандрувати? Є гарна нагода! З 22 вересня в Музеї книги і друкарства України працюватиме виставка Віталія Мітченка «Мандри».

Читати далі

Виставка «Українська гривня доби незалежності»

704-Hryvnja2017.jpg

Виставка «Українська гривня доби незалежності». В експозиції представлені гривневі банкноти часів УНР, Гетьмана Скоропадського та близько 200 монет доби незалежної України, в тому числі рідкісні, що відображають буремні події сучасності. Виставка відкрита для відвідування з 3 серпня 2017 року.

Читати далі

Виставки ВУАМ

Виставка Василя Перевальського. Графіка

704-Perevalskyj2017.jpg

Виставка Василя Перевальського. Відкриття виставки відбудеться 27.07.2017 року о 15:00

Читати далі

Виставка «І тільки незмінна книга!»

704-Mezhenko01.jpg

22 червня–23 липня 2017 р. у Музеї книги і друкарства України діятиме виставка «І ТІЛЬКИ НЕЗМІННА КНИГА!»

Читати далі

Виставка живопису і книжкової графіки художника Юрія Карєва 2017

704-Karev2.jpg

21-го червня о 16:00 відбудеться відкриття виставки живопису і книжкової графіки художника Юрія Карєва у зв’язку з його 70-ти річчям. На виставці окрім акварельних робіт та графіки будуть експонуватися книжки, написані Юрієм Карєвим.

Читати далі

© 2007–2018 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайтКонтактна інформація