Виставка «Явити Сховане і мовить Несказанне»

Сьогодні день Святого Миколая. Саме в цей день, 19 грудня 1919 р., народився Микола Олексійович Лукаш, якому судилося стати найвидатнішим українським перекладачем ХХ століття. Йому належать переклади з 18 мов понад тисячі прозових і поетичних творів більше сотні авторів. Серед них такі перлини світової літератури як: «Фауст» Й. В. Гете, «Пані Боварі» Г. Флобера, «Декамерон» Боккаччо, «Трагедія людини» Імре Мадача, поезії А. Рембо, П.Верлена, Г. Аполлінера, П. Валері, Л. Керролла, Р. Бернса, Х. Вайнермана.

Видання цих та інших творів в перекладі М.Лукаша представлені на виставці.

Фотодобірка з відкриття виставки

Незавершену працю М.Лукаша над перекладом «Дон Кіхота» М.Сервантеса закінчив Анатоль Перепадя. Видання вийшло у видавництві «Дніпро» 1995 р. На виставці вперше експонуються оригінальні автографи Миколи Лукаша – його рецензії, літературознавчі статті, більшість з яких на сьогодні ще не опубліковані.

З епістолярного жанру – один з листів Миколи Лукаша до свого товариша, відомого перекладача Григорія Кочура, датований 4 березня 1964 р. Про величезну працездатність та творчу снагу до перекладу засвідчують часописи німецькою, польською, угорською мовами, які опрацьовував М.Лукаш; на їх сторінках збереглись його помітки.

На виставці представлені книги з авторськими дарчими написами Миколи Лукаша Григорію Кочуру та Леоніду Череватенку.

Микола Лукаш все життя перебував в опозиції до влади і до її чиновників; постійно виступав проти утисків української мови і культури, проти русифікаторської політики. Як свідчення цього - лист 1959 р. до Голови Верховної Ради УРСР П. Г. Тичини про викладання української мови в навчальних закладах та відновлення українських закладів культури. Крім М. Лукаша, лист підписали А. М. Голуб та В. Ф. Лобко.

Своєрідним виявом опору були поетичні Лукашеві «шпигачки». Написані у найважчі роки його відлучення від літератури, вони розкривають життєву драму митця і його стосунки з оточенням. «Шпигачки» вперше надруковані видавництвом «Ярославів Вал» у 2003 р.

Вивчення життя і творчості Лукаша-перекладача розпочалось не так давно. Серед лукашезнавців – Борис Черняков, Леонід Череватенко, Максим Стріха та ін. Їхні праці та статті представлені в експозиції. До 90-річчя письменника видавництво «Києво-Могилянська академія» презентувало перший том «Спогадів про Миколу Лукаша».

Творча спадщина Лукаша ще чекає на своїх дослідників.

На виставці, крім видань творів у перекладі М. Лукаша з фондів Музею книги і друкарства України, експонуються архівні матеріали, видання, періодика, надані Інститутом Літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Літературним музеєм Григорія Кочура, Державною історичною бібліотекою України, а також Леонідом Череватенком та Борисом Черняковим.

Микола Лукаш народився і виріс у Кролевці, тому так близькі і рідні йому були знамениті кролевецькі рушники (на виставку вони надані Музеєм українського народного декоративного мистецтва).

Автор світлин – фотожурналіст газети «Літературна Україна» Ігор Яїцький.

Автори виставки - Марія Гринько, Марія Корнійчук.