[Головна сторінка]

Музей книги і друкарства України запрошує 26 травня о 18.00 годині на презентацію диску TERRA COSACCORUM

25 травня 2010 р.

Учасники презентації: музиканти гурту «Хореа Козацька» (Тарас Компаніченко, Сергій Охрімчук, Данило Перцов, Михайло Качалов, Маруся Данилейко, Іванна Данилейко, Ірина Данилейко) та гурту «Гуляйгород» (Сергій Постольников, Ірина Барамба, Анастасія Філатова, Олена Дідик, Олександр Вовк, Северин Данилейко, Данило Данилейко, Кий Данилейко, Руслан Павлюк, Олексій Нагорнюк). Також на презентації буде присутня ініціатор та меценат проекту - Сібілле Штрак-Ціммерманн (Німеччина) та інші члени німецького клубу «Йозефшталлєр-Елєфант»: Ганс Штрак-Ціммерманн, олімпійський чемпіон з гірськолижних видів спорту Маркус Васмаєр із дружиною Бригітте, Фріц і Розі Поліфка, Уве і Леся Гольфот.

Після презентації диску відбудеться концерт «Хореї Козацької» та «Гуляйгорода».

Обоє гуртів виконують пісні та інструментальну музику, котру учасники ансамблів записали в фольклорних експедиціях, чи віднайшли в старовинних рукописних або друкованих джерелах. Обидва погляди гармонійно поєднують аристократичну та сільську музичні культури. Щоб дати вам можливість зазирнути в світ Руси-України одразу через два віконця. Одне з них ренесансне, з пізнішою бароковою ліпниною, інше - дерев’яне вікно козацької хати, з мальованими та різьбленими віконницями.

Історія даного диску досить цікава й незвичайна як для українського музичного простору. Все почалося з Тижня української культури в Баварії, який у жовтні 2009 року відбувся на території Етнографічного музею олімпійського чемпіона Маркуса Васмаєра у містечку Шлірзее, неподалік Мюнхена. Поштовхом до акції було бажання познайомити німців, які цінують й оберігають власні національні традиції, із автентичною української культурою й спростувати нав’язаний за радянських часів кітчевий образ українців, що лише п’ють горілку й танцюють гопак. Ідейним натхненником акції була українка Вікторія Щербань, яка 17 років живе у Німеччині. Міні-фестиваль підтримали члени клубу «Йозефшталлєр-Елєфант», Етнографічний музей Маркуса Васмаєра та Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000».

Український тиждень у Баварії викликав живий інтерес німців до України. У результаті, німкеня Сібіллє Штрак-Ціммерман запропонувала українським гуртам записати спільний диск і повністю профінансувала його. Випуск диску в Україні було покладено на мистецьку агенцію «Арт Велес». Запис здійснено на студії «Комора».

Хочемо додати, що дана презентація лише початок низки інших культурних акцій. У планах – показ у Німеччині, Бельгії, Франції, Великій Британії колекції українських строїв: автентичного народного одягу, зібраного у фольклорних експедиціях на Поділлі, Поліссі та Центральній Україні (колекції Ігоря Перевертнюка та Володимира Щибрі), а також реконструйованого шляхетського одягу та сучасного одягу в етностилі (ательє «Шляхетний одяг»). Показ супроводжуватиме музика та співи гуртів «Хореа Козацька», «Гуляйгород».

«Хореа Козацька» – виконує пам’ятки української музичної культури від пізнього середньовіччя до ХХ ст. Гурт виник у 2005 році у Києві. Його назва походить від назви музичної пам’ятки Horea kozacky («Танець козацький») XVII ст. Пріоритетними для гурту є дослідження, озвучення та виконання епічної традиції, лицарської поезії, історичних пісень з музичної та літературної духовної спадщини України-Руси.

Очолює формацію відомий кобзар Тарас Компаніченко. Скрипаль гурту Сергій Охрімчук, крім «Хореї Козацької» грає також у кількох інших музичних проектах, зокрема у Le Grand Orchestra. Скрипаль Михайло Качалов співпрацює із гуртом «Бурдон». Данило Перцов є успішним і відомим в українських мистецьких колах композитором.

Дискографія:

2010 – «Рицер смілостю упоєний»

«Гуляйгород» - досліджує і відтворює традиційну інструментальну музику, обрядові та побутові пісні, а також танці території Середнього Подніпров'я (Черкащина, Полтавщина, Кіровоградщина). Пісенний матеріал подається в традиційній манері багатоголосного співу, характерного для Центральної України. Багато разів гурт був учасником фольклорних фестивалів у Грузії, Литві, Польщі, Данії та Німеччині. У 2005 році «Гуляйгород» записав спільний диск із гуртом «Тартак», в якому музиканти поекспериментували зі звучанням народних пісень у сучасній обробці. Дотепер ця платівка вважається однією з найвдаліших у дискографії «Тартака».

Акредитація за телефоном: 050 387 30 03, Наталя Дмитренко. Акредитовані журналісти отримають у подарунок диск.

Музей книги і друкарства України розташований у Києві на території Києво-Печерської лаври (вул. Івана Мазепи, 21, корп. 9).

новини на порталі

Музей книги і друкарства України запрошує до участі у третій науковій конференції «Українська писемність і мова в манускриптах та друкарстві»

17 травня 2012 р.

Конференція відбудеться 8-9 листопада 2012 року в Музеї книги і друкарства України.

Вечір «У променях жіночої душі» (за творчістю Олени Теліги і Галі Галичанки)

16 травня 2012 р.

Захід відбудеться в Музеї книги і друкарства України 21 травня 2012 року о 17.00 годині .

В Музеї книги і друкарства України відбувся концерт Тараса Філенка

30 березня 2012 р.

Відгук Дар’ї Садовникової.

виставки у музеях

704:Виставка «Палімпсест»
704:Виставка «Палімпсест»

Виставка «Палімпсест»

З 18 травня 2012 року по 30 червня 2012 року

Відкриття виставки живопису Дениса Струка відбудеться 18 травня о 16.00 годині у великій залі Музею.

704:Виставка «Веселый «Рассвет» или юмор по-киевски»
704:Виставка «Веселый «Рассвет» или юмор по-киевски»

Виставка «Веселый «Рассвет» или юмор по-киевски»

З 11 травня 2012 року по 30 червня 2012 року

Виставка колекції листівок київського антиквара та філокартиста Сергія Сурніна.

704:Виставка «Музейні скарби»
704:Виставка «Музейні скарби»

Виставка «Музейні скарби»

З 24 квітня 2012 року по 16 травня 2012 року

Виставка «Музейні скарби» є вибіркою з колекції Музею і дає уявлення про формування його фондів за 40 років збиральницької роботи. Станом на 2012 р. у сховищах Музею зберігаються понад 57 тис. музейних предметів.

 

© 2007–2012 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайтКонтактна інформація