Статті

До історії видання першої біографії Б.Грінченка 1911 р.(За листуванням М.Грінченко-Загірньої та М.Плевако).

Марія Миколаївна Грінченко-Загірня (1863 – 1928) – українська письменниця, перекладач, видавець, відома широкому загалу як дружина і соратниця, вірна помічниця і послідовна продовжувачка справи свого чоловіка – відомого українського письменника і громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка.

Ліро-поетична поема Семена Боброва «Таврида, или мой летний день в Таврическом Херсонисе», надрукована в Миколаївській гражданській друкарні

Семен Сергійович Бобров народився 1763 р. в російському місті Ярославлі в родині священика. З дев’яти років жив у Москві, де навчався в семінарії, гімназії, університеті (закінчив 1785 р.). Його учителями і покровителями були М.І. Новиков і М.М.Херасков. Визнання Боброву приніс вірш «Действие и слава зиждущего духа», надрукований у журналі «Собеседник любителей российского».

Книги С. С. Боброва, першого поета Півдня України, в київських книгозбірнях

Зі здобуттям незалежності в Україні зростає інтерес до історії сіл, міст, регіонів. Південні землі, овіяні давніми легендами, надзвичайно збуджують уяву. Мета дослідження. Привернути увагу до книг маловідомого російського поета С.С. Боброва, котрий перший художніми засобами докладно описав Кримський півострів.

Бобров Семен у Миколаєві

Семена Сергійовича Боброва літературознавці називають прадідусем російських символістів: «задолго до Бенедиктова, Бальмонта и символистов конца ХІХ ст. Бобров ощущал тоску по «неслыханным звукам» и «неведомом языке» и первый заговорил о красоте белого стиха».

Анна Ярославна – наша легенда

17 листопада в Музеї книги і друкарства України відбулася презентація книги Наталії Крутенко «Анна Ярославна». Виставкова зала, стіни якої прикрашені життєрадісними полотнами львівських художників, вщент наповнена людьми. Святковості додають церковні бані, над якими пливуть білі хмари, що відображаються на стелі.

Видання творів Юрія Мушкетика у фондовій колекції Музею книги і друкарства України

Юрій Михайлович Мушкетик на сьогодні один із найвідоміших українських письменників, який ще за життя став класиком. Його твори введені до шкільної програми та програми вищих навчальних закладів, вони мають широку читацьку аудиторію. А прізвища шанованих рецензентів його творчості - Валерія Шевчука, Олекси Мишанича, Миколи Жулинського, Юрія Смолича, Леоніда Новиченка, Віталія Дончика, Лариси Мороз -засвідчують про його особливе місце в історії української літератури.

Євген Желехівський – автор «Малорусько-нїмецького словника» (За матеріалами відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України)

У фондах відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України зберігається велика колекція архівних матеріалів відомих українських діячів культури кінця ХVІІ – ХХ століть. Нашу увагу привернули документальні рукописні джерела відомого мовознавця, фольклориста, педагога і громадського діяча Євгена Ієронімовича Желехівського. У центрі нашого дослідження - листи Євгена Желехівського до М.Драгоманова, М.Бучинського, В. Левицького, Ю.Федьковича, І.Белея та ін.

Книжки від Михайла Максимовича у особистій бібліотеці Тараса Шевченка

Видатний український вчений-природознавець, історик, філолог і етнограф Михайло Максимович належав до найближчого кола друзів і знайомих Тараса Шевченка. Вони познайомилися у 1843р. у Києві і їхнє приятельство тривало до кінця поетового життя.

Книжка з колекції Павла Платоновича Потоцького

Колекція Павла Платоновича Потоцького (1857-1938) є однією з найвидатніших за всю історію українського бібліофільства. Її він збирав упродовж сорока років. Як відомо, все його надбання у 1926 році було перевезено в Україну і розміщено на території Києво-Печерської лаври в Музейному містечку. На небосхилі XVII – XVIII ст. яскраво світяться імена плеяди культурно-освітніх діячів, письменників. Вони заклали основу творення нової української літератури.

Ігор Ольгович, князь Київський, як предтеча «Слова о полку Ігоревім»

Ігор походив із гнізда Ольговичів, хороброго і войовничого роду Чернігівських князів. Ігорю підпорядковувалася Новгород-Сіверська волость. Батьками його були Олег Святославич (онук Ярослава Мудрого) та Осолука, половецька княжна, яку під час святого хрещення нарекли ім’ям Феофанія.