УНІКАЛЬНА ЗНАХІДКА

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського вшановує День пам’яті Великого Українця унікальною знахідкою. Наша колекція поповнилася раритетом, який вважався втраченим вже давно. Це портретний горельєф Михайла Грушевського в гіпсі, виконаний 1936 р. скульптором Іваном Макогоном для пам’ятника на могилі видатного історика й державного діяча. Про роботу над цим портретом Івана Васильович не раз розповідав під час зустрічей з працівниками музею, залишив про це й свої спогади.

Архітектурний проект пам’ятника на могилі Михайла Грушевського розробив знаний художник Василь Кричевський, за втілення спочатку в глині, а потім в граніті взявся молодий скульптор Іван Макогон.

Про цей свій "екзамен на зрілість" Іван Васильович згадував: “Уважно вивчивши проект пам’ятника, я вирішив, що для користі мистецтва треба портретне зображення Михайла Сергійовича побільшити в масштабі, порівнянно з проектом, і вирішити не низьким рельєфом, а горельєфом, бо це давало мені змогу виразніше й правдиво передати образ великого вченого. І так, я почав створювати горельєф в глині. Для роботи над портретом Михайла Сергійовича я одержав декілька фотографій М.С.Грушевського — те, що було в родичів, і не можу сказати, що їх було багато. Я вибрав ті, які більш-менш відносились до одного періоду його життя, де він був сфотографований в поважних літах”. Шукаючи засоби найправдивішого відтворення образу, І.Макогон виконав з натури в глині портрет брата, Олександра Грушевського, та зарисовки з Катерини Грушевської.

Незважаючи на докори адміністрації за відступ від архітектурного проекту, Василь Кричевський схвалив творчий підхід скульптора: “Це те, що треба”. А далі розпочалася не менш складна робота в граніті, яка внесла свої незначні корективи, але підтвердила рішення виконувати портрет горельєфом. Довідавшись, що І.Макогон ніколи не бачив Михайла Грушевського живого, Анатолій Петрицький вкрай здивувався, як молодому скульптору “пощастило з такою правдою й силою передати образ Грушевського та ще й у граніті”.

Пам’ятник був встановлений восени 1936 року, а горельєф, зафіксований в гіпсі й названий медальйоном, зберігався на Паньківській, 9, в кабінеті Михайла Грушевського, яким рідні опікувалися, як “заповідником”. Останні джерельні відомості про медальйон зафіксовані в листі Марії Грушевської до доньки Катерини, адресованому в страшний табір “Ельген” у 1940 році. Про подальшу долю цього унікального твору сам Іван Васильович згадував, що розбив його власноруч. Проте доля ця виявилася щасливішою, і через десятки років його розшукав у батьківській майстерні син видатного скульптора, Ігор Іванович Макогон.

Складаємо щиру подяку Вам, Ігоре Івановичу, за щедрий дар Музею Грушевського, за пам’ять про батька, за Ваші щемливі розповіді.

Читати далі

Читати далі

Читати далі

Читати далі

Читати далі

Читати далі