Кияни проти передавання музейної частини Лаври Церкві
30 березня 2011 р., УНІАН
Про це свідчать результати останнього соціологічного дослідження, проведеного «Українським демократичним колом» на замовлення Інституту політики, повідомили УНІАН у прес-службі заступника голови Верховної Ради Миколи ТОМЕНКА.
Зокрема, абсолютна більшість киян (71,4 %) дотримується думки, що музейну частину Києво-Печерської Лаври не слід передавати у розпорядження Церкви — вона має залишатись національним музеєм.
Разом з тим 14,8 % вважають, що музейну частину Києво-Печерської Лаври треба передати у розпорядження Українській православній церкві Київського патріархату, і тільки 4,6 % висловились за те, щоб передати Українській православній церкві Московського патріархату. Не змогли визначитись з відповіддю 9,2 % респондентів.
При цьому належність до певної конфесії не впливає на думку стосовно долі музейної частини Києво-Печерської Лаври. Переважна більшість тих, хто відносить себе до УПЦ КП та УПЦ МП (відповідно, 71 % і 72 %), вважають, що музейна частина Лаври має залишатись музеєм.
Коментуючи результати опитування, М. ТОМЕНКО зазначив, що влада, вирішуючи долю музеїв Києво-Печерської Лаври, має, окрім аргументів фахівців, які категорично проти виселення музею, звернути увагу на позицію киян у цьому питанні.
«Влада загалом та київська влада зокрема повинні визначитися: у своїй діяльності вони підтримують киян чи інтереси керівництва однієї з православних конфесій», — підкреслив віце-спікер.
Репрезентативне вибіркове опитування дорослого населення Києва було проведено «Українським демократичним колом» на замовлення Інституту політики 19-25 березня 2011 року. Усього за місцем проживання опитано 800 респондентів віком від 18 років і старше. Статистична похибка вибірки без урахування дизайн-ефекту з вірогідністю 0,95 не перевищує ±3,5 %.
|
статті на порталі
У червні 1897 року Леся Українка прибула до Ялти, де зняла в новій частині міста, в Чукурларі, помешкання на дачі Ліщинського. Там відбулося знайомство поетеси, яка виявляла інтерес до марксизму, з білорусом Сергієм Костянтиновичем Мержинським. Познайомилися вони за рекомендацією Павла Тучапського, редактора «Рабочей газеты», видання якої мало налагодитися в Києві за рішенням місцевих соціал-демократичних груп і петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу».
Білоцерківська Ганна Іванівна, наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві», 2011 р., Музей книги і друкарства
Марія Миколаївна Грінченко-Загірня (1863 – 1928) – українська письменниця, перекладач, видавець, відома широкому загалу як дружина і соратниця, вірна помічниця і послідовна продовжувачка справи свого чоловіка – відомого українського письменника і громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка.
Рябцева Лідія Пилипівна , наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві», 2011 р., Музей книги і друкарства
Семен Сергійович Бобров народився 1763 р. в російському місті Ярославлі в родині священика. З дев’яти років жив у Москві, де навчався в семінарії, гімназії, університеті (закінчив 1785 р.). Його учителями і покровителями були М.І. Новиков і М.М.Херасков. Визнання Боброву приніс вірш «Действие и слава зиждущего духа», надрукований у журналі «Собеседник любителей российского».
|
виставки у музеях
Відкриття виставки живопису Дениса Струка відбудеться 18 травня о 16.00 годині у великій залі Музею.
Виставка колекції листівок київського антиквара та філокартиста Сергія Сурніна.
Виставка «Музейні скарби» є вибіркою з колекції Музею і дає уявлення про формування його фондів за 40 років збиральницької роботи. Станом на 2012 р. у сховищах Музею зберігаються понад 57 тис. музейних предметів.
Запрошуємо Вас 1 квітня 2012 року о 15.00 годині на відкриття Великодньої виставки Мирослави Бойків (образи, гобелени) та Уляни Лінди-Варцаб'юк (авторські писанки). Виставка експонуватиметься з 1 по 30 квітня 2012 року.
|
|
|
|