«Виставка-конкурс декоративних літер «Буквиця ХІ ст.». До 950-річчя Остромирового Євангелія».

Остромирове Євангеліє – одна з найдавніших і перша точно датована рукописна книга Київської Русі. Писав її диякон Григорій у Києві з 21 жовтня 1056 р. до 12 травня 1057 р. на пергаменті, каліграфічним почерком для намісника київського князя Ізяслава у м. Новгороді Остромира. Оригінал книги зберігається в Публічній бібліотеці ім. М.Є.Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі. Церковно-слов’янський текст книги містить слова, вирази і граматичні форми, які вказують на спорідненість з живими говірками української мови.

Фотодобірка з відкриття виставки

Окрім трьох мініатюр із зображеннями євангелістів та заставок рукопис прикрашають близько 300 заголовних літер-буквиць, жодна з яких не повторюється. Усі художні елементи пам’ятки розписані фарбами і золотом.

Метою конкурсу було прилучити школярів до пізнання «Остромирового Євангелія» - найбагатшої за оздобленням давньої української писемної пам’ятки, через перемалювання буквиць з власною інтерпретацією окремих частин. Конкурс тривав з червня до листопада 2007 р. Учасниками були 170 учнів 3-7 класів з п’ятьох київських шкіл. До журі конкурсу входили відомі художники - майстри рукописних шрифтів: Віталій Мітченко, Василь Перевальський, Василь Чебаник.

Свято відкриття виставки, підведення підсумків конкурсу і вручення призів відбулося 8 листопада 2007 р. напередодні Дня української писемності і мови. Призом слугував текст молитви Господньої за Остромировим Євангелієм з паралельно поданою реконструкцією сучасною українською абеткою, яка допомогла дітям відчитати церковнослов’янське письмо.

Зі словом про Остромирове Євангеліє, як видатну пам’ятку культури України-Русі та її релігійне значення на святі виступили доктор мистецтвознавства Дмитро Степовик, кандидат філологічних наук Микола Ткач, ігумен Лаврентій.

За висловом голови журі професора Василя Чебаника це була перша в Україні виставка абетки.

Виставку-конкурс організували: заступник директора з наукової роботи Дмитро Палій (автор і керівник проекту), провідний науковий співробітник Людмила Козеко, старший науковий співробітник Лідія Рябцева.