Виставка «Весняне Великоднє диво»

Відкриття виставки відбудеться 17 квітня 2013 року о 15.00 годині.

В експозиції представлені:

- авторські писанки заслуженого майстра народної творчості Оксани Білоус, майстрів народного мистецтва Віри Манько, Тетяни Влененко, Любові Ктіторової та їх учнів;

- друковані видання із зібрань Музею книги та друкарства України, Спілки майстрів народного мистецтва та з приватних колекцій.

У програмі:

- веснянки у виконанні зразкового дитячого театру пісні "Ладоньки". Художній керівник Садовенко С.М.;

-презентація альбому заслуженого майстра народної творчості Оксани Білоус "Мистецтво писанки";

- майстер-класи з писанкарства за участю народних майстрів та їх учнів.

На виставці можна побачити раритетні писанки, фарбовані природними барвниками, які використовувались в давні часи. З часом рецепти виготовлення фарби з рослин були забуті. Тож останні роки Тетяна Влененко та Любов Ктіторова працюють над відновленням старовинної технології виготовлення природних барвників та способів фарбування писанок, використовуючи різні рослини (звіробій, соняшник, кору дерев тощо).

Віра Манько відтворила давні писанки, зібрані з різних регіонів України. Ці писанки ще не були репродуковані в жодному книжковому виданні.

Виставка працює з 17 квітня по 15 травня.

Музей книги і друкарства України розташований у Києві на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (вул. Лаврська, 9, корп. 9). Телефони для довідок (044) 280-79-76, 280-66-23.

Виставка представляє колекцію авторської писанки заслуженого майстра народної творчості Оксани Білоус, майстрів народного мистецтва Тетяни Влененко, Любові Ктіторової, Віри Манько.

Писанка як символ весняного відродження природи відома багатьом народам світу, її історія сягає в далекого минулого. Християни, які перейняли звичай писати писанки, бачили в ньому знак воскресіння і вічного життя. Писанка була не тільки символом радості, всепрощення і Великоднього привіту, але й використовувалась в обереговому та обрядовому значенні.

Крім авторської писанки, виставка познайомить відвідувачів з друкованими виданнями із зібрань Музею книги та друкарства України, Спілки майстрів народного мистецтва та з приватних колекцій.

Майстер народної творчості Оксана Білоус працює в техніці традиційного писанкарства, а також використовує прийоми витравлення, вирізування, авторську комбіновану техніку на курячих, гусячих, качиних, страусиних та інших пташиних яйцях. Вона є автором багатьох книг та посібників з писанкового мистецтва, мета яких - донести до людей, що це послання через віки наших пращурів.

Київські майстрині Тетяна Влененко та Любов Ктіторова майже два десятиліття пишуть писанки. Спочатку вони вивчали старі зразки, відтворили тисячі писанок за малюнками, що знаходили у книжках або музеях країни. Згодом почали створювати власні писанкові композиції. Захоплення майстринь історією та археологією підказують їм нові варіанти написання орнаментів та символів. Сьогодні вони демонструють традиційні писанки, та знайомлять глядача з авторською писанкою На виставці можна побачити писанки, фарбовані природними барвниками які використовували до того, як з’явились анілінові фарби. З часом рецепти виготовлення фарби з рослин були забуті. Тож останні роки майстрині працюють над відновленням старовинної технології виготовлення природних барвників та способів фарбування писанок, використовуючи різні рослини (звіробій, соняшник, кору дерев тощо)

Віра Манько – львів'янка. Писанкарством займається з 1986 р., популяризуючи писання автентичних народних писанок. Вона також є автором книг про народну писанку різних регіонів України. Книга Віри Манько "Писанка", яку видало львівське видавництво "Свічадо" пережила кілька видань і кожне з яких поповнювалося новими ілюстраціями, в останньому виданні вміщено 1600 зразків традиційних писанок.

Одне з завдань, що ставлять перед собою майстрині – винаходження нових зразків та вивчення традиційних осередків писанкарства в Україні. Майстрині є постійними учасниками виставок народного мистецтва як в Україні, так і за кордоном, представляючи нашу країну на багатьох міжнародних виставках (в Білорусії, Росії, Польщі, Німеччині, Франції, Японії та ін.). Вироби майстринь зберігаються в багатьох музеях України та за кордоном. Влененко Тетяна Вікторівна народилась 03.07.1959 р. в місті Києві. Закінчила Київський інститут народного господарства в 1980 р. і курси екскурсоводів у 1981. Працювала екскурсоводом у Київському бюро подорожей та екскурсій, зараз працює екскурсоводом по Києву на приватній фірмі. З 1991 року пише писанки. Вивчає та відтворює традиційні писанки різних регіонів України. Створила серії авторських писанок, зокрема за мотивами трипільської кераміки та розписів Софійського собору в Києві. В 2000 році стала членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, захопилася вивченням природних барвників і створила колекцію традиційних писанок, пофарбованих барвниками з трав, квітів, кори дерев. Бере участь у виставках та ярмарках народного мистецтва в Україні й закордоном. Представляла Україну на міжнародних виставках в Угорщині, ЕХРО в Японії та Китаї. Твори майстрині знаходяться у музеях Києва, Чернігова, Переяслава, Лодзі.

Ктіторова Любов Григорівна народилась 28.12.1954 р. в місті Аксай (Казахстан). Закінчила Київський інститут народного господарства, курси екскурсоводів. Працювала екскурсоводом у Київському бюро подорожей та екскурсій. З 1991 року пише писанки. Вивчає та відтворює традиційні писанки різних регіонів України. З 2000 року стала членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, захопилася вивченням природних барвників і створила колекцію традиційних писанок пофарбованих фарбою, отриманою з трав, квітів, кори дерев. Бере участь у виставках та ярмарках народного мистецтва в Україні і за кордоном. Представляла Україну на міжнародних виставках ЕХРО в Японії та Китаї. Твори майстрині знаходяться в музеях Києва, Чернігова, Переяслава, Лодзі.

Тетяна Влененко та Любов Ктіторова, киянки, у різний час закінчили економічний факультет Київського інституту народного господарства. Але вперше вони зустрілись 1980 року на курсах екскурсоводів при Київському бюро подорожей та екскурсій. З часом екскурсії з мистецької та народознавчої тематики стали важливою частиною їхнього життя. В музеї Народної архітектури та побуту України вони вперше побачили писанки. А далі життя знову й знову підштовхувало до писанкарства.

У 1991 році в Києві відбувся перший з’їзд писанкарів, велика виставка писанок. В той рік майбутні майстрині побачили уроки Оксани Білоус, київської писанкарки, і самі почали робити писанки. У дев‘яності роки туризм був в занепаді. Екскурсій майже не було, і замість них на роботі запропонували возити дітей на відпочинок у Карпати. Таким чином Люба з Тетяною потрапили в той край, де писання писанок не припинялось. В селах вони знаходили майстринь , які ділились своїми знаннями і творами, у Коломиї знайомились з колекцією музею писанки і музею Народного мистецтва Гуцульщини. Поступово зібрали невеличку колекцію писанок і замалювали чимало зразків. Це було дуже важливо у той час, бо літератури на цю тему майже не було і зразків писанок обмаль. Кілька років наполегливо перемальовували традиційні писанки різних регіонів України, вивчали збірки музеїв та дослідження етнографів. З’явилось бажання створити щось своє, а згодом і показати іншим свій доробок. Так у 1999 році відбулась їх перша виставка «Писанка в барвах осені», організована з допомогою музею Народної архітектури і побуту України. У 2000 році майстрині стали членами Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Цього року в їхньому житті сталась ще одна значна подія – зустріч, що вплинула на подальшу роботу. На виставці ліжників, фарбованих природними барвниками, познайомились із Зеновією Михайлівною Шульгою, яка очолювала довгостроковий мистецький проект «Екологічний ракурс». Біля неї гуртувались митці, що зберігали народне мистецтво і відроджували традиції використовування природних барвників.

Ідея відтворення використання природних барвників у писанкарстві захопила майстринь. Почались тривалі пошуки рослин, що фарбують і експерименти з виготовлення барвників. Т. Влененко та Л.Ктіторова стали активними учасниками мистецьких пленерів, що проводились в селі Яворів на Івано-Франківщині, і виставок у Львові, Івано-Франківську, Києві.

Симпозіуми народного малярства, які проводить Національна спілка майстрів народного мистецтва України дали поштовх до створення нових серій писанок на основі народних традицій.

За роки роботи і пошуків накопичено було певний досвід, зроблено чимало писанок і частина того доробку представлена на виставці. Традиційні писанки Полтавщини, Київщини,Чернігівщини та Поділля.

Писанки Буковини, відтворені за зразками старої колекції, що були привезені з подорожі Карпатами головою НСМНМУ Є.Шевченко Писанки за малюнками трипільської кераміки та розписами давніх храмів, прикрас часів Київської Русі народились внаслідок захоплення історією. Кожна майстриня представляє своє бачення цієї теми.

Птахи, квіти, зорі, сварги – то давні символи, які малювали всі покоління писанкарів. Варіації майстрів ХХІ століття на тему давніх знаків пропонуються на виставці.

Більша частина писанок виконана природними барвниками.

Виставка відкрита для відвідувачів з 10 до 17 години щодня (крім вівторка). Музей книги і друкарства України розташований у Києві на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (вул. Лаврська, 9, корп. 9). Телефони для довідок (044) 280-79-76, 280-52-56, 280-78-43.