Виставка до 80-річчя від дня народження В.І.Крекотня

Виставка до 80-річчя від дня народження Володимира Івановича Крекотня (1929-1995) відомого літературознавця, вченого-медієвіста, доктора філологічних наук, українського патріота.

Фотодобірка з відкриття виставки

Дослідник українського письменства

Володимир Іванович Крекотень народився 1 квітня 1929 року в Києві. Коли у 30-х роках репресували його батька, родина вимушена була переїхати до Полтави. Після закінчення середньої школи В.Крекотень вступає на філологічний факультет Київського університету ім. Т.Г.Шевченка, який закінчує у 1955 році.

Під час навчання в аспірантурі Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України та у перші роки роботи, його науковими керівниками і наставниками були академік Олександр Білецький, професори Сергій Маслов і Олександр Назаревський. Майже 40 років В.Крекотень пропрацював в Інституті літератури, де він 1963 року захистив кандидатську дисертацію, а 1992 року - став доктором філологічних наук. У 70-х роках, коли розпочалися гоніння на українську культуру, В.Крекотня було звинувачено у буржуазному націоналізмі та антиісторизмі і переведено на найнижчу посаду з суворими застереженнями. Вже в аспірантурі В. Крекотень цілком зосередився на давній українській літературі, дослідженням і вивченням якої займався впродовж всього творчого життя. Тема його кандидатської дисертації – «Оповідні елементи творів Антонія Радивиловського (з історії української оповідної прози другої половини XVII ст.)».

Наукові праці Володимира Крекотня стали значним внеском в українську медієвістику. Зокрема, «Байки в українській літературі XVII – XVIII ст.» (1963р.), «Оповідання Антонія Радивиловського. З історії української новелістики XVII ст.» (присвята Олександрові Білецькому) (1983р.); «Українська література XVII ст.» (серія «Бібліотека української літератури») (1987р.), «Українська література XVII ст.» (розділ у IV томі «Истории всемирной литературы») (1987р.), «Українська поезія. Кінець XVI – початок XVII ст.» (у співавторстві з В.П.Колосовою) (1978р.), «Українська поезія. Середина XVII ст.» (у співавторстві з М.М.Сулимою) (1992р.), «Твори Івана Величковського» (у співавторстві з В.П.Колосовою) (1972р.), монографія «Художність давньої української літератури» (В.Крекотень, В.Колосова, Л.Махновець) (1971 р.). У багатьох наукових збірниках і часописах було надруковано понад сто його статей, розвідок, рецензій. Серед них: «Тема науки в бароковій українській поезії» (1982р.), «Українська література XVI-XVIII ст. у слов’янському і європейському контексті» (у співавторстві з Д.Наливайком) (1987р.), «Українська поезія XVII ст. в системі східноєвропейської барокової літератури» (1990р.), «Про витоки українського літературного бароко» (1991р.), «Головні аспекти вивчення барокової української поезії» (1991р.). Комплексне дослідження української барокової поезії було завершено Володимиром Крекотнем захистом докторської дисертації (1992р.).

Володимир Крекотень також багато працював над перекладами з староукраїнської мови на сучасну українську мову творів митрополита Ілларіона Київського, Касіяна Саковича, Івана Величковського, Лазаря Барановича, Мелетія Смотрицького, Кирила Транквіліона-Ставровецького та ін. Ним написані розділи до «Історії української літератури у 8 томах», «Історії української літератури у двох томах»; наукові статті до колективних збірників та антологій: «Аполлонова лютня. Київські поети XVII-XVIII ст.» (1982р.), «Антологія української поезії в шести томах. Том І. Твори поетів XI-XVIII ст.» (1981р.), «Пам’ятки братських шкіл в Україні. Кінець XVI – початок XVII ст.» (1988р.). Володимир Крекотень брав участь у підготовці до видання зібрання творів Івана Франка у 50-ти томах. Ним підготовлено і прокоментовано частини 7, 39, 40 і 41-го томів.

Він був редактором збірників «Аполлонова лютня» (1982р.), «Український кант» (1990р.) і книг С.І.Маслова «Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность» (1981р.) та М. Сулими «Українське віршування кінця XVI -початку XVII ст.» (1985р.); упорядкував збірник наукових праць «Писемнісь Київської Русі і становлення української літератури» (1988р.). Сотні статей написані вченим-літературознавцем для «Української Радянської Енциклопедії» та «Української Літературної Енциклопедії». Крім того, В.Крекотень надрукував статті про наукову творчість В.Перетца, В.Адріанової-Перетц, С.Маслова, О.Назаревського. Володимир Крекотень займався також науково-педагогічою діяльністю – серед його аспірантів Ганна Павленко, Микола Сулима, Юрій Ісіченко, Михайло Назарук, Ірина Савченко.

Володимир Іванович Крекотень – вчений академічної школи, який виробив свій погляд на історико-літературний процес. Його наукова спадщина зберігає свою актуальність. В ній простежується велика любов вченого до рідного слова, історії і культури свого народу.