Виставка навчальної літератури XVI-XXI століть «Перше научіння отрокам»

Абетка

Книжка в житті дитини, пізнанні нею світу, в її вихованні відіграє визначну роль. Саме це засвідчує книжково-ілюстративна виставка «Перше научіння отрокам», на якій представлено книжки для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з колекції Музею книги і друкарства України, Музею книги та друкарства (м. Острог), приватних зібрань.

Фотодобірка з відкриття виставки

У давнину діти навчалися грамоти по рукописних книгах, які здебільшого були у церквах, монастирях.

З виникненням книгодрукування в Європі (XV – XVI ст.) з цією метою використовуються друковані книги – найчастіше релігійного змісту «Псалтир», «Часослов». Перший друкований підручних у східних слов’ян – «Буквар» надрукований у Львові 1574 р. Іваном Федоровим, який називав себе «друкарем книг, перед тим небачених». Через чотири роки він надрукував в Острозі «Азбуку», що чимало в чому повторювала Буквар. У ній було вміщено і грецький алфавіт, і вправи для читання.

Граматка

У 1627 р. в друкарні Києво-Печерської лаври побачив світ знаменитий «Лексикон славено-роський…» Памва Беринди. У ньому подано тлумачення українською мовою близько 7 тис. слів. Ця видатна пам’ятка вітчизняної культури експонується на виставці. В окремій вітрині – факсимільна копія «Букваря» (1694) Каріона Істоміна. В підручнику кожній літері відведено окрему сторінку, де є малюнки і слова на цю літеру.

З колекції острозького музею представлено такі цікаві книги, як «Арабська граматика» (1638), «Первое учение отрокам» (М., 1751), «Граматика польської мови для першого року навчання» (Кременець, 1812).

Букварі сучасні

У XVIII – на поч. ХХ ст. доля української книги, зокрема підручників, була дуже складною через заборони української мови з боку властей Російської імперії. Та багато передових діячів української культури всіляко намагалися подолати перепони, що чинилися друкованому слову рідною мовою на шляху до народу. Так, 1857 р. П. Кулішу вдалося видати свою «Граматку», що складалася з букваря і читанки. На поч. 1861 р. Т. Шевченко видає «Буквар южнорусскій». У ньому вміщено азбуку, до текстової частини ввійшли молитви, думи, прислів’я. Представлено також «Арифметику, або щотницю для українських шкіл» (1863), складену педагогом, літератором О. Кониським, «Читанку: першу книгу після граматики» (1883) і видання 1871р., підготовлене письменником В. Шашкевичем, книжку «Зоря: читаночка для сільських людей». Крім підручників на виставці експонуються художні твори та казки для дітей. У 20-30-х роках ХХ ст. проводилася широкомасштабна робота з ліквідації неписьменності. Під гаслом «Геть неписьменність!» тоді видавалися букварі як для дітей, так і для дорослих. Навіть у важкі воєнні роки видавництва не забували про дітей. Великими тиражами виходили навчальні посібники, твори Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, казки.

Після війни дитячу літературу видавали видавництва «Молодь», ДитвидавУРСР, «Веселка» та інші. У вітринах – книжки релігійного змісту, видання яких за радянського часу заборонялося. Це Біблія, молитовники, збірки колядок, щедрівки. У рамках благодійного проекту видано шрифтом Брайля (рельєфно-крапковим) «Біблійні історії» (2004) – книгу для сліпих.

В Україні живуть люди різних національностей, тому дитяча література тепер видається не лише українською мовою, а й мовами інших народів. Важливе місце відведено сучасним виданням з найрізноманітнішої тематики, що користуються незмінним попитом у дітей. Вони, як правило, гарно ілюстровані відомими художниками.

З музейної колекції представлені оригінальні роботи до дитячих творів. Найдавніша серед них – обкладинка до книжки О. Донченка «Війна на вгороді» (1936), створена художником-графіком С.Конончуком. Маємо змогу бачити талановиті ілюстрації до казок та оповідань заслуженого художника України А. Базилевича («Котик і Півник»), видатної художниці, заслуженого діяча мистецтв УРСР Н.Лопухової («Мамо, йде вже зима»), М. Котляревської («Зайчикова хатка»).

Представлені також знаряддя письма: писало, чорнильниці, пера.