Друкарня

До Ковнірівського корпусу прилягає будинок друкарні Києво-Печерської Лаври, яку у 1615 р. заснував відомий вчений, просвітитель, архімандрит Лаври Єлисей Плетенецький. На початку XVII ст. він придбав у м.Стрятині друкарню у братів Балабанів і перевіз її до Києво-Печерської лаври. Заснування її поклало початок книгодрукуванню в Києві. Працювала вона понад 300 років. Друкарня представляє великий інтерес не тільки як видавничий центр, але і як архітектурна споруда.

Перша будівля друкарні була дерев'яною (1615 р.), а згодом цегляною. Після пожежі 1718 р. цегляний перший поверх споруди був відновлений та розширений, над ним надбудовано другий дерев'яний поверх.

Будівля друкарні розташована на схилі і тому завжди перебувала під постійною загрозою зсувів. У XVIII ст. Духовний Собор Лаври замовив військовому інженеру Шарлю Паулю де Шардону укріпити споруду і встановити на її південній стіні чотири аркбутани. Вони чудово вписалися в архітектурний ансамбль Верхньої території Києво-Печерської лаври. Під ними проходить дорога до Південної печерної брами. У 1828 р. з північного та східного боків до основної споруди зробили прибудови. Але під час пожежі 1849 р. будинок друкарні знову постраждав. У 1851-1856 рр. його капітально відремонтували. До корпусу зі східного боку прибудували двоповерхове приміщення. А кам'яних справ майстер С.Д.Ковнір прикрасив споруду барочними фронтонами. Останнього разу будинок було відреставровано у 1880 р. академіком архітектури В.І.Сичуговим.

Будівля оформлена у стилі українського бароко. Фасади розділені лопатками, напівколонами, вікна нижнього поверху обрамлені наличниками, другого - прикрашені сандриками. Портал має просту квадратну композицію, яка складається з двох доричних колон, з'єднаних угорі карнизом. Західний фасад прикрашений напівколонками, уздовж нього посередині проходить пояс із зелених керамічних розеток. З південного та східного боку будинок нагадує казковий замок з виступом у вигляді вежі та міцними арками, які перекинуті через вулицю, що веде до печер. Живописним куточком в архітектурному ландшафті верхньої території монастиря можна вважати східну частину корпусу друкарні, що має терасу, гарні вигнуті сходи та чавунний балкон. Т.Г.Шевченко неодноразово відвідував друкарню і милувався з її балкона мальовничим видом на Дніпро. Такий вигляд корпус друкарні зберіг і після капітального ремонту в 1954 р.