«Історичні вправи в Домі Грушевських»

802-Львівська бібліотека Грушевського.jpg

«Історичні вправи в Домі Грушевських»

У 2015 році Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського відкриває новий цикл заходів під назвою «Історичні вправи в Домі Грушевських», які стартують 30 січня 2015 р. презентацією проекту «е-Архів Михайла Грушевського» (До 150-річчя від дня народженнявидатного українського історика, політичного та державного діяча). Автор проекту — кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Оксана Юркова.

Колишня головна будівля Львівського університету (1851–1923 рр.). Листівка початку ХХ ст.
Колишня головна будівля Львівського університету (1851–1923 рр.). Листівка початку ХХ ст.

У 2015 році Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського відкриває новий цикл заходів під назвою «Історичні вправи в Домі Грушевських».

Як і попередні проекти, зокрема «Вернісажі у Грушевських», сьогорічний також розрахований на перспективу і розмаїття форм. Це будуть презентації (проектів, видань, фільмів та ідей), круглі столи, диспути, методичні семінари музейників, зустрічі тощо. Так само, найрізноманітніша аудиторія, сподіваємось, від найменших. Адже професор, видатний історик Михайло Грушевський читав лекції не лише студентам, але запровадив спеціальний курс з української історії для своєї доньки Катерини, коли їй виповнилося чотири з половиною роки. Як жаль, що не зберігся конспект цих лекцій...

Сама ж назва «Історичні вправи» запозичена нами звісно в Михайла Грушевського, а радше, тогочасної лексики Львівського університету. Професор першої на українських землях кафедри історії України, яким став Грушевський 1894 р. у свої 28 років, запам’ятався слухачам не стільки лекціями, скільки «Історичними вправами» (часом зустрічаються паралельні назви «історичний семінар», «науковий семінар», «семінар»). Власне, ці «вправи» стали головним підмурком його наукової історичної школи.

За спогадами учнів Михайла Грушевського, їхній професор не був «атракційним викладачем» й «викладав доволі нудно; все мав звичаї, говорячи, погладжувати свою бороду» (М.Чубатий). Найвидатнішому й найпліднішому учневі Іванові Крип’якевичу лекції також видавалися «малоінтересними», бо професор «відчитував частини своєї „Історії України-Руси“, які готував до друку, не приготовляючи їх спеціально для викладу».

Проте якими ж яскравими барвами світяться спогади про «історичні вправи».

Микола Чубатий так змалював їх: «Натомість інтереснішими були його Історичні семінари... Тоді він частіше не сидів за катедрою, а сидів поміж студентами на лавці, тому семінар мав радше характер гутірки, де обговорювався не тільки сам предмет семінарської праці, але також так конечно потрібні проблеми методи історичного досліду та джерелознавства. Тих проблем все була повна голова професора».

Вілла Грушевських на вул. Понінського, 6 у Львові. Не пізніше 1912 р. Фото зі збірки ІММГ.
Вілла Грушевських на вул. Понінського, 6 у Львові. Не пізніше 1912 р. Фото зі збірки ІММГ.

Спогади Івана Крип’якевича занурюють нас у творчу лабораторію «історичної школи Михайла Грушевського», і на мить здається, що ми сидимо поруч з професором на студентській лавці: «Поруч з викладами, Грушевський вів і історичні вправи, де заправляв своїх студентів до історичних дослідів. Тут Грушевський виявив себе дуже великим педагогом. Молоді історики спершу під проводом професора читали й пояснювали історичні джерела, обговорювали праці інших дослідників, потім діставали обробляти різні завдання й так поволі втягалися до самостійної наукової праці.

Грушевський як учитель був дуже ввічливий і приступний. До молодих студентів не говорив інакше, як „пане-товаришу“. І справді був для них прихильним товаришем. Він усе вмів заохочувати молодь до праці, давав поради у важких питаннях, підтримував знеохочених. Часто запрошував студентів до своєї хати, де мав чудову бібліотеку; у кожній хвилині двері його хати були для них відчинені, він ніколи не шкодував свого дорогоцінного часу на балачки з „недопеченими“ вченими. Він мав таку вдачу, що не раз одним жартівливим слівцем умів підігнати до праці, а загонистих умів усе стримати легеньким насміхом».

М.Грушевський в домашньому робочому кабінеті у Львові по вул. Понінського, 6 (приблизно 1902-1903 рр.). Знімка з видання: Ів. Крип’якевич. Михайло Грушевський. Життя й діяльність. — Львів, 1935. — С. 35.
М.Грушевський в домашньому робочому кабінеті у Львові по вул. Понінського, 6 (приблизно 1902-1903 рр.). Знімка з видання: Ів. Крип’якевич. Михайло Грушевський. Життя й діяльність. — Львів, 1935. — С. 35.

Про свої історичні вправи, які творили єдине ціле ще з одною семінарською формою – privatissimа – згадував і сам професор Грушевський: «Окрім викладів і семінарських занять на університеті (до семінарійних занять прив’язував я все особливу вагу, стараючися впровадити здібніших слухачів в самостійні наукові заняття), вів я приватні наукові заняття поза університетом з студентами – своїми слухачами і сторонніми […]. Хоч галицькі обставини зводили в значній мірі сю роботу до роботи Данаід […], все-таки з мого семінару і з тих privatissimа повиходило чимало людей, які полишили деякий, а часом і досить значний слід в науковій роботі».

Ті privatissima, як писав Мирон Кордуба, були розраховані, «для здібніших студентів і любителів історії з-поза університету». Іменами цих здібніших, які були постійними гостями на львівській віллі професора Грушевського, наповнені сторінки щоденика вченого.

«Історичні вправи» Михайла Грушевського, на яких постала його історична школа, мали свою тяглість. Ця традиція проявилася в заснуванні Іваном Крип’якевичем у міжвоєнний час Семінару для українських студентів-істориків при НТШ. На той час була ліквідована українська кафедра Львівського університету, і для українських студентів Семінар був єдиною можливістю поглибити свої знання з історії України. Один із слухачів Семінару Олександр Домбровський пізніше згадував: «Аналогічно до поведінки М.Грушевського, І Крип’якевич все назагал звертався до мене, а також до студентів-учасників Семінару через „пане товаришу“, нагадуючи не раз з усмішкою, що й Грушевський звертався до своїх учнів і співробітників у той же спосіб. Засідання на Семінарі складалося, перш за все, з викладу, після чого йшли запити чи думки дискусійного порядку. [...] Сам Крип’якевич як опікун [Семінару] став заразом головним викладачем. Ми, студенти, називали його „наш професор“, у відрізненні від професорів у польському університеті. Як не як, а це була, нехай і мініатюрна, аналогія до історичної Школи М.Грушевського».

Тяглість «історичних вправ», бодай в малесенькій мініатюрі, беремося продовжувати ми, науковці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, разом з провідними грушевськознавцями України.

«Історичні вправи в Домі Грушевських» стартують 30 січня 2015 р. презентацією проекту «е-Архів Михайла Грушевського» (До 150-річчя від дня народження видатного українського історика, політичного та державного діяча). Автор проекту — кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Оксана Юркова. Сподіваємось, що цей проект ще більше згуртує «фамілію» грушевськознавців.

Наступною «Історичною вправою» стане публічна дискусія «Як тепер розуміти історію Криму?», яка відбудеться в Музеї 5 лютого 2015 р. за участю істориків та політологів Володимира Маслійчука, Сергія Громенка, Андрія Іванця, Юрія Рубана.

Стежте за нашими оголошеннями на сайті Історико-меморіального музею Михайла Грушевського та сторінці Facebook.

Новини закладу

Домашня вечірка у домі Грушевських (до Дня народження видатного історика)

802-дн.jpg

30 вересня о 18.00 запрошуємо відзначити День народження Михайла Грушевського у Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського.

Читати далі

"Вокруг него группируется весь петлюровский элемент": як чекісти слідкували за Олександром Грушевським

802-Олександр анонс.jpg

12 вересня о 16:00 Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського у Києві запрошує на чергову зустріч у рамках циклу "Історичні вправи в Домі Грушевських".

Читати далі

Презентація книги "Українська усна снотлумачна традиція початку ХХ століття". Фотозвіт

802-презентація 1.JPG

5 вересня 2017 року у Музеї Михайла Грушевського відбулася презентація книги Тетяни Шевчук та Ярини Ставицької "Українська усна снотлумачна традиція початку ХХ століття".

Читати далі

Новини ВУАМ

Щорічний Фестиваль української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів» 2017

704-Az2017 03.jpg

З 12-го до 14-го жовтня 2017 р. VІІІ Фестиваль української дитячої книги "Азбукове Королівство Магів і Янголів" запрошує вас до затишних посиденьок на горищі колишньої друкарні Києво-Печерської лаври.

Читати далі

Програма Фестивалю української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів» 2017

704-Az2017 01.jpg

Програма Фестивалю української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів» 2017

Читати далі

Моноспектакль "Белая птица. Не улетай"

704-WhiteBird02.jpg

Моноспектакль "Белая птица. Не улетай". 17.09.17 (неділя) о 17.00

Читати далі

© 2007–2016 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайтКонтактна інформація