Відкритий лист на підтримку Національного музею народної архітектури та побуту України

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ на підтримку Національного музею народної архітектури та побуту України та його директора Павла Федаки – щодо концепції діяльності та розвитку Музею

Шановні співгромадяни!

Протягом останнього року в українському інформаційному просторі прокочуються хвилі брутальної дезінформації щодо стану справ у Національному музеї народної архітектури та побуту України та щодо особи нинішнього директора музею Павла Федаки. Впадає в око одностайна неадекватність цих претензій — вона наводить на думку про сплановану акцію, ймовірно, суто рейдерського характеру.

Національний музей народної архітектури та побуту є гордістю України. Це музей світового рівня за обсягом колекції (близько 80 тисяч, з них 278 архітектурних експонатів), унікальною етноландшафтною експозицією, масштабами польових досліджень та засадами автентичності у реставрації пам'яток. Директор музею П.М.ФЕДАКА має авторитет серед фахівців як знавець народної культури і музейної справи. У його доробку 25 окремих видань, понад 300 наукових праць та близько 900 науково- популярних публікацій, кандидатська і докторська дисертації, присвячені народному будівництву, а також багаторічний досвід керівної роботи у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.

В особі П.Федаки Музей вперше за сорокарічну історію свого існування одержав фахового керівника, який рішуче став на захист інтересів музею, його засад, стану, перспектив розвитку. Він послідовно сприяє консолідації зусиль колективу, передусім досвідчених науковців. Тому дивує набір звинувачень у публікаціях дезінформаторів — «пенсійний вік», «відсутність реставрації в музеї», «утиски щодо перспективних співробітників». Oстаннє — маючи на увазі нових заступників директора. Але ж ніяка «молодість» не замінить їм набутого досвіду музейної роботи і фахової кваліфікації. На жаль, це були призначення «згори», і жоден з них не мав ані найменшого досвіду музейної роботи. Тому й сталося, що некомпетентні особи прагнули реорганізовувати музей світового значення з величезним науковим доробком у такий собі розважально-комерційний «етнопарк», і своїми діями підтримували тих, хто зазіхає на музей та його довкілля.

Що ж, можна припустити, що ці люди, як і автори диких обвинувальних публікацій, були і є дезінформовані. А хтось — як знати? — може бути і прямо зацікавлений у співпраці з особами, що для них музей і охоронна зона — лише вигідний шмат київської землі, досі не відданий під забудову... Що ж до «відсутності реставрації в Музеї», то державне фінансування її припинене з початку 2009-го року. Новий директор прийшов на посаду у 2009-му. Відтоді власними силами було проведено ремонт та часткову реставрацію близько 40 пам'яток. 6 архітектурних експонатів були відреставровані коштом фонду п.Рината Ахметова «Розвиток України». Так само завдяки фонду було відремонтовано та відновлено частину водогону та облаштовано дорогу в зоні «Поділля».

Але у 2010 році керівники проектів Фонду «Розвиток України» висунули вимоги щодо докорінних змін у структурі та менеджменті Музею, спрямовані на знівелювання його статусу наукової установи та перетворення його, по суті, на розважальний заклад. Тому сьогодні постає питання про необхідність збереження фахової концепції музейної роботи — хоч би й ціною відмови від спонсорської допомоги. Зрештою, невже ж Музей, що має статус Національного, не заслуговує державного фінансування реставраційних робіт?

Шквал негативних публікацій та листів у різні інстанції призвів до ДВАДЦЯТИ ДЕВ'ЯТИ перевірок і комісій з боку різних контролюючих органів, які протягом 2010 року перевіряли роботу музею в цілому і директора зокрема. Жодного «криміналу» знайдено не було. Кадрові переміщення всередині музею, ініційовані директором, відбувалися і відбуваються на законних підставах.

Сьогодні довкола багатьох музеїв виникають штучно створені проблеми — в одних через приміщення, в інших — через територію... Є ризик, що уся культура в Україні може стати жертвою людської захланності. Але що ж тоді ми залишимо у спадок дітям і онукам? Звідки вони знатимуть правду про те, якою була Україна?

Вважаючи за необхідне підтримати збереження й розвиток музейної справи в нашій державі, а також вболіваючи за долю найбільшого скансена в Європі, ми висловлюємо підтримку Павлові ФЕДАЦІ в його музейній роботі, і, зокрема, поділяємо основні принципи, якими він незмінно керується:

1. Пріоритет у музейній роботі має надаватися збереженню автентичності та наукової достовірності пам'яток, їх професійному зберіганню, реставрації та дослідженню. А для цього потрібен насамперед кваліфікований науковий підхід до справи. Унікальне зібрання музею, ґрунтовна наукова концепція його створення й розвитку, і, зрештою, вкладені в нього за 40 років існування громадські та державні кошти заслуговують на те, щоб Музей міг провадити далі науково-дослідну та просвітницьку роботу, не розмінюючись на комерцію та дешеву індустрію розваг.

2. Просвітницька робота у музеї має провадитися на властивих йому засадах. Адже Музей створювався не заради бізнес-прибутків, а як скарбниця духовної спадщини народу. І головний обов'язок Музею — охороняти цю спадщину і повертати її в осмисленій формі суспільству. При цьому структура Музею передбачає найширші й найрізноманітніші форми роботи з відвідувачами, які радикально відрізняються від пропонованих нині бізнес-програм, лише зовні прикрашених етноекзотикою.

3. Охоронна зона довкола Музею є надзвичайно важливою його частиною — вона зберігає унікальне етноландшафтне середовище народу-хлібороба. Це середовище, по суті, є основною пам'яткою Музею. Обрання території для розміщення Музею не було випадковим. І сьогодні саме завдяки унікальному поєднанню ландшафту й експозиції Музей у Пирогові є одним з найкращих скансенів світу.

4. Реставрація у Музеї має провадитися за державний кошт — національний статус Музею того заслуговує. А при залученні додаткових коштів обов'язково слід зважати також на обсяги й характер можливих зацікавлень спонсорів на території Музею. Тож сьогодні просимо Вас захистити Музей і його директора від незаконних втручань і зазіхань на територію, охоронні зони, права та концептуальні засади діяльності. Ваша підтримка стане великим внеском у розбудову держави і її майбутнього.

Детальніше ознайомитися зі станом справ у Музеї можна, зокрема, на інтернет-ресурсах:<br/> http://www.dt.ua/3000/3680/70512/ http://rukotvory.com.ua/kolektyv-muzeyu-v-pyrohovi-za-dyrektora/ http://www.noble.kiev.ua/novosti_kds/o-soxranenii-i-razvitii-etnograficheskogo-muzeya-pod-otkrytym-nebom-v-pirogovo.html http://old.novaya.com.ua/?/articles/2010/08/31/102815-5 http://www.socmart.com.ua/articles/read/skandali-vokrug-muzeya-v-pirogovo/

Збір підписів до листа триває.

На сьогодні, 8 грудня 2010 року, ВІДКРИТИЙ ЛИСТ підписали:

Тиводар Михайло Петрович

Докт.істор.наук, етнолог, професор Ужгородського національного Університету

Задорожний Володимир Євгенович

Докт.істор.наук, професор Ужгородського національного Університету

Мушинка Микола

Докт.філолог.наук, академік НАН України, м.Пряшів, Словаччина

Сополига Мирослав

Докт.істор.наук, директор Музею української культури у м.Свидник, Словаччина

Зускінова Івета

Голова Асоціації музеїв під відкритим небом Словаччини

Коукал Вітєзслав

Директор Музею під відкритим небом у м.Рожнів, Чеська Республіка

Лангер Юрій

Докт.істор.наук, етнолог, Чеська республіка

Пархоменко Микола Трохимович

Заступник голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

Титова Олена Миколаївна

Директор Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, канд..істор.наук.

Шпара Ігор Петрович

Народний архітектор України, двічі лауреат Державної премії України в галузі архітектури, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, голова Комітету із Державної премії України в галузі архітектури, президент Національної спілки архітекторів України

Кролевець Сергій Павлович

Голова Всекраїнської асоціації музеїв та заповідників

Верговський Сергій Володимирович

Ст.н.сп. НМНАПУ

Орел Лідія Григорівна

Ст.н.сп. НМНАПУ

Вовченко Петро Трохимович

Зав.відділом «Полтавщина та Слобожанщина» НМНАПУ

Свирида Раїса Олександрівна

Зав.відділом «Середня Наддніпрянщина» НМНАПУ

Матійчук Михайло Михайлович

Зав.відділом «Карпати» НМНАПУ

Несен Ірина Іванівна

Зав. відділом «Полісся» НМНАПУ, канд.іст.наук

Пономаренко Світлана Григорівна

Вчений секретар НМНАПУ

Василенко Тамара Миколаївна

Зав.відділом «Південь України», «Українське село 60-70 р. ХХ ст.»

Назаренко Людмила Станіславівна

Зав. відділом фондів НМНАПУ

Ситниченко Світлана Миколаївна

Мол.наук. співробітник НМНАПУ

Костенко Людмила Анатоліївна

Наук. співробітник НМНАПУ

Карандєєва Тетяна Іванівна

Мол. наук. співробітник НМНАПУ

Вознюк Надія Степанівна

Зав.відділом матеріально-технічного забезпечення НМНАПУ

Кукліна Інна Миколаївна

Мистецтвознавець НМНАПУ

Верговська Марія Сергіївна

Мистецтвознавець НМНАПУ

Бойченко Валентина Федорівна

Мол.наук.працівник відділу фондів НМНАПУ

Шафранська Галина Костянтинівна

Наук. співробітник відділу фондів НМНАПУ

Коломієць Ганна Олексіївна

Зав. науковою бібліотекою НМНАПУ

Войнова Валентина Євгеніївна

Художник-реставратор НМНАПУ

Савич Володимир Олександрович

Фотограф-реставратор, інженер 1 категорії НМНАПУ