Звіт про презентацію книги В’ячеслава Корнієнка «Корпус графіті церкви Спаса на Берестові»

27 вересня 2013 р. о 16.00 у бібліотеці ім. Антоновича Національного університету «Києво-Могилянська Академія» відбулась презентація наукової монографії В’ячеслава Корнієнка «Корпус графіті церкви Спаса на Берестові (остання третина ХІ — перша третина XVIII ст.)».

В.Корнієнко розповідає про створення та зміст книги

В. Корнієнко — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, відомий фахівець з епіграфіки. Він є автором чотирьох монографій, присвячених графіті Софії Київської, що вийшли у світ 2010 — 2012 рр. Його нова монографія знайомить читача з майже 500 стародавніми написами та малюнками, що збереглись на стінах церкви Спаса на Берестові — однієї з найдавніших архітектурних пам’яток Києва. Практично всі вони вводяться у науковий обіг вперше, відкриваючи цікаві сторінки життя населення Києва ХІ — XVIII ст.

На презентації були присутні близько 70 учасників. Відкрив презентацію Голова Всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників С. П. Кролевець, якій повідомив, що монографія видана за меценатської допомоги Всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників.

Голова Всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників С.П. Кролевець

Сергій Кролевець розповів передісторію створення книги. Петро Тимофійович Тронько порадив зустрітись з молодим науковцем, якого цікавить історія Києво-Печерської лаври. Під час зустрічі з’ясувалося, що предмет зацікавлення Корнієнка — графіті. Невдовзі він став науковцем Заповідника, зайнявши 0,5 ставки в одному з наукових відділів Києво-Печерського заповідника.

Науковцям і працівникам заповідника краще, ніж іншим, відомо про те, наскільки ще малодосліджена і маловивчена Лавра. Незважаючи на всесвітню славу Києво-Печерської лаври, вона і досі залишаться своєрідним «Сфінксом» у вітчизняній культурі. І ті титанічні зусилля, якими музейні науковці намагаються компенсувати цю прогалину, заслуговують на похвалу, повагу, визнання, але не можуть, навіть в мінімальній мірі, компенсувати відсутність фінансування музейної науки, слабкість матеріальної бази музею, хронічний дефіцит усього, чого потребує музейна наука. Через те, на жаль, десятки монографій, наукових робіт, досліджень лишаються невідомими, досі не введені до наукового обігу. А ще більше потрібних досліджень навіть не проведено, не здійснено. Колеги прийняли пана В’ячеслава доброзичливо, сприяли його дослідженням. Не так часто трапляється, що науковець, так би мовити «зі сторони», проявляє справжнє зацікавлення унікальною пам’яткою.

Заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кандидат філології, відомий шевченкознавець і музеєзнавець С. А. Гальченко

Звичайно, було немало й інших дослідників, але більшість з них цікавилась об’єктом досліджень лише за наявності фінансування. Результат подвижницької і високо фахової наукової праці В’ячеслава Корнієнка — у цій книзі. Однак 2010 р. і він, і десятки його колег змушені були покинути стіни Заповідника. Серед звільнених та скорочених опинилися і всі шість докторів наук — С. І. Білокінь, С. П. Сегеда, С. Р. Кагамлик, А. М. Кірідон, В. В. Ластовський, В. І. Ульяновський, і кандидати наук, серед яких такі відомі музейні науковці, як С. А. Гальченко, С. П. Петров, і В’ячеслав Корнієнко. За ці три роки у Заповіднику в десятки разів збільшились щорічні витрати на «реставрацію», змінилось п’ять директорів, однак грошей на це видання (та й на інші ) так і не знайшлось.

Відомий києвознавець Михайло Кальницький

Розуміючи цінність праці, яку виконав В’ячеслав, зважаючи на важливість для історичної науки, для національної і світової культури досліджених та описаних ним епіграфічних пам’яток, Всеукраїнська асоціація музеїв і заповідників надала грошову меценатську допомогу молодому вченому для здійснення друку монографії, присвяченої вивченню графіті церкви Спаса на Берестовому.

Доктор мистецтвознавства, доктор богослів’я, професор Д. В. Степовик

На презентації книги виступили заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, к.і.н. О. О. Маврін, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кандидат філології, відомий шевченкознавець і музеєзнавець С. А. Гальченко, д.і.н., професор Н. М. Нікітенко, доктор мистецтвознавства, доктор богослов’я, професор Д. В. Степовик, а також інші представники наукової та пам’яткоохоронної спільноти.

Виступає протоієрей УПЦ КП Віталій Клос

Слово має заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, к.і.н. О.О. Маврін

Виступ доктора історичних наук, професора Н.М. Нікітенко