Колективу Львівської національної галереї мистецтв

Дорогі співвітчизники, дорогі колеги!

Колектив Музею історії міста Києва з глибоким сумом сприйняв звістку про трагічну смерть великого сина українського народу, Генерального директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького, в особі якого наша Батьківщина втратила самовідданого збирача й охоронця музейних скарбів.

У царині збереження культурної спадщини Борис Возницький гідно продовжив справу митрополита Андрея Шептицького, Іларіона Свенціцького, Василя Тарновського, Миколи Біляшівського, Вадима та Данила Щербаківських, Михайла Грушевського, Федора Вовка, Федора Ернста та всіх тих, хто присвятив своє життя збереженню національної самосвідомості. Культурні скарби, врятовані Борисом Возницьким у радянські часи нищення, нині становлять одну з головних підвалин української культури. Він зберіг культурні цінності, дорогі серцю не тільки кожного українця, а й кожної культурної людини. Він ознайомлював світ з надбанням українського мистецтва. І саме тому уродженець волинського села Ульбарів Борис Возницький став справжнім Героєм цілої України і водночас людиною шанованою й знаною в усьому світі.

Музейник Борис Возницький до останнього подиху захищав українську культурну спадщину і пішов з життя у хвилину боротьби за неї. Смерть Бориса Григоровича щемно відгукнулась у серцях нас, киян, бо зібрані ним музейні колекції належать усім і завжди єднатимуть Україну. Усе його життя покладене на вівтар української культури.

Висловлюємо глибоке співчуття родині Бориса Григоровича, працівникам Львівської національної галереї мистецтв та всіх львівських музеїв, усім його колегам і землякам. Царство небеснеє, вічний покій душі твоїй, дорогий побратиме!

Від імені колективу

в.о. генерального директора

Сергій Кролевець