«ТРИМАТИСЬ ДО ОСТАННЬОГО»

12 лютого 2015 року о 15:00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбудеться зустріч з Володимиром Семистягою – українським істориком і громадським діячем, головою Луганського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, старшим викладачем Київського національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова, головним редактором наукового та художньо-літературного всеукраїнського журналу «Бахмутський шлях», заслуженим працівником освіти України.

Ім’я і діяльність Володимира Федоровича Семистяги надзвичайно близькі і зрозумілі науковцям столичного Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. Адже Володимир Федорович – один із найактивніших дослідників історії роду Грушевських. Ще з перших років незалежності України він, на той час доцент кафедри історії України Луганського державного педагогічного інституту ім. Т.Г.Шевченка, розпочав пошук відомостей про Сергія Григоровича Грушевського – репресованого в 1930-х рр. проректора з наукової роботи цього ж інституту. Поступово перед ним розкривались життєписи людей з цієї гілки роду Грушевських, їхній розтоптаний громадянський і науковий доробок, спорідненість з Великим Українцем Михайлом Грушевським – все те, що так страшно позначилось упродовж кількох поколінь на долях людей, чиєю «провиною» стала любов до рідного краю.

Крім грушевськознавства його наукові інтереси охоплювали соціально-політичну історію XX століття, зокрема, міфи та реалії, пов’язані з історією підпілля «Молода Гвардія» (м. Краснодон), нацистський окупаційний режим та його особливості в Україні, український національно-визвольний і культурно-освітній рух в Україні ХІХ – XX ст. Втім, як виявилось, нищення українства було не тільки далекою історією, але й повернулося страшною реальністю в наш час. Коли навесні 2014-го в рідному місті почались сепаратистські шабаші, Володимир Семистяга, незважаючи на погане самопочуття, одним з перших вийшов на Луганський Майдан. Щодня його бачили там з українським прапором. «Сидіти на дивані й обурюватись може кожен. Та тільки від цього нічого не зміниться», – говорив він. З ще більшою впертістю він випускав проукраїнські видання і допомагав українській армії, збираючи і відвозячи до військових частин гуманітарну і матеріально-технічну допомогу. Коли йому вже прямо погрожували розправою, Семистяга якось сказав: «Українців у Луганську поступово «зливають». Ми лишились наодинці з бойовиками. Страшно подумати, що буде далі». І тут же додав: «Все одно треба триматись. Ті, хто тримаються до останнього, перемагають».

Бойовики викрали його просто біля приміщення обласного архіву в центрі Луганська 23 червня 2014 року, а 27 червня з’явилася інформація, що він загинув у катівні терористів. На щастя, пізніше виявилось, що Володимир Семистяга живий, після 55 днів полону він зумів порятуватися, два тижні переховувався…

Тепер Володимир Федорович у Києві – продовжує займатися громадською та науковою діяльністю, прагне повернутись до попередніх наукових досліджень, не зважаючи на те, що бандити знищили його домашній архів. У розмові він постійно згадує рідний Луганськ, душею лишаючись у слобожанських степах. Сподіваючись на близьке громадянське порозуміння на Донбасі, він повторює: «Мені дуже не хотілось би, щоб ми там дивились один на одного через приціл автомата…»

У рамках нового циклу «Історичні вправи в Домі Грушевських» ми вирішили запросити Володимира Семистягу до музею, щоб усі бажаючі могли безпосередньо послухати його розповідь не лише про наукові здобутки, але й про побачене і пережите у Луганську в наші непрості дні.