Світлій Пам’яті Любомира Винара

16 квітня 2017 року відійшла у вічність Людина, ім’я якої на всі віки залишиться в анналах української історичної науки, в серцях багатьох дослідників, які працюють і працюватимуть на ниві грушевськознавства. І що б не було написано сучасними й майбутніми поколіннями грушевськознавців, їхні студії завжди будуть лише продовженням тої славної справи, яку понад 50 літ тому започаткував Любомир Винар.

Любомир Винар з грушевськознавцями та співробітниками музею. Київ. Осінь 1995 р.

Професор, Президент Українського Історичного Товариства, головний і незмінний редактор «Українського Історика» — цей список можна продовжувати й продовжувати. Та для нашого колективу — науковців Історико-меморіального музею Михайла Грушевського — Любомир Винар назавжди залишиться відданим Другом і щирим Порадником. Під Його опікою ми починали розбудову Музею, а власне відродження Дому Грушевських, формувати його колекцію, прокладати доріжку до архівних зібрань, готувати свої перші студії. Ми пишалися й завжди будемо пишатися, що наші перші грушевськознавчі дослідження побачили світ на сторінках унікального часопису “Український історик”, який направду залишиться величним власноручним пам’ятником його невтомному редакторові.

Ми ніколи не забудемо тих перших Міжнародних Конгресів українських істориків, на які Професор запрошував і нас, початківців, вводячи тим самим у світ величної Кліо, якій він служив щиро і віддано. Поза сумнівом, новітня «фамілія грушевськознавців» — це дитя Любомира Винара. Він згуртував нас, навчив допомагати й підтримувати один одного. Ми разом мріяли про створення Центру грушевськознавства в Україні — і наша мрія збулася. Ми пишаємося, що наш Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського у Києві став таким Центром завдяки Його освяченню.

А тому все, що буде на нашій ниві посіяно, проросте в пам’ять про Великого Українця і в пам’ять про Любомира Винара, який започаткував і підніс грушевськознавчі студії на вищий щабель української історичної науки.

Хай приймає Його гостинна американська земля, а душа полине до рідної України!