«ТРЕБА ЖИТИ ЯК МОЖНА!»


Повернувшись у березні 1924 р. з еміграції, Михайло Грушевський замешкав у Києві в будинку на Паньківській, 9, який ще 1908 р. придбав з дружиною Марією, братом Олександром та сестрою Ганною на залишені у спадок батькові капітали. Упродовж шести років (1924–1929) робочим кабінетом вченого була невеличка кімнатка, про яку він писав до Львова своєму учневі: «Я все-таки маю осібну цюпу для занять, хоч прохідну, без печі і таку мініатюрну, що нема й де книжок розкласти, але все-таки осібну»[1] .
Михайло, Марія Грушевські, невідома, [Ольга Коссак] та Катерина Грушевська. [Київ, Паньківська, 9. 1928 р.]
Михайло, Марія Грушевські, невідома, [Ольга Коссак] та Катерина Грушевська. [Київ, Паньківська, 9. 1928 р.]
У цій «цюпі» Михайло Сергійович працював до осени 1929 р., коли обладнали простору домашню робітню вченого з фундаментальною бібліотекою. Багатолітня звичка працювати у тиші, а влітку поєднувати вакації з напруженою працею у мальовничому гуцульському селі Криворівня (упродовж 1902–1914 рр.)[2] , спонукали вченого і в 1920-х рр. підшукати відповідне заміське обійстя для усамітнення, творчості, відпочинку, зустрічей з друзями й рідними.

Таким місцем стала південна околиця Києва — Китаїв. Це унікальне місце було вибрано не випадково. Китаїв приваблював знаменитими історико-архітектурними пам’ятками та комплексом Свято-Троїцького монастиря “Китаївська пустинь”. А ще неподалік розкинулось село Лісники, де у 1836–1851 рр. тримав парафію місцевої Преображенської церкви дід історика Федір Васильович Грушевський, де виростав батько, в майбутньому випускник Києво-Могилянської духовної академії, освітній діяч Сергій Федорович Грушевський. «Волію сидіти “на Дніпрових горах”, на батьківщині — в милі відси село, де похований мій дід (сам я й пам’ятник ставив над ним, виїзжаючи до Галичини в 1894 р.) і де виростав мій батько, і все тут повно для мене не тільки історичних, але й родинних споминів»[3], — писав Михайло Грушевський до свого львівського приятеля, тогочасного голови Наукового товариства імені Шевченка Кирила Студинського.

Власне, завдячуючи листам, маємо короткі відомості про літню «резиденцію» академіка Михайла Грушевського. Так, лист від 25 серпня 1924 р. до К.Студинського дає можливість встановити, що в Китаєві історик почав винаймати будинок уже з літа 1924 р.: «[…] вибрались на “Стару Пасіку” в Китаєві, се 1 ½ години ходу від останньої трамваєвої станції, понизше Київа Дніпром. Я 2 рази на тиждень хожу до Київа і тоді ночую. Се дає змогу продовжувати працю в Київі, — бо перервати було некористно. Прожили так 2 тижні і можливо, що ще проживемо зо 2, коли погода потримає»[4]. У іншому листі до американського приятеля пастора Василя Кузіва уточнює, що місце відпочинку знаходилось в 6 км від трамваю.

Літо 1926 р. вчений також провів на «Старій Пасіці»: «Вийшов на 2 дні до Китаїва, завтра верну і потім днів з 10 триватимуть всякі засідання, зв’язані з кінцем шкільного року, а там будуть вакації, і хочу тут, в Китаїві, засісти за VІ том “Іст[орії] Літератури”»[5] (лист до К.Студинського від 14 червня 1926 р.). Важливі відомості про час спорудження будинку (1880-ті рр.), який винаймав М.Грушевський, та його первісне призначення містить лист від 3 липня 1926 р.: «Я теж іще в місті, бо в Китаєві мали полякерувати підлоги і побілити, і мене випросили відти, але се щось задовго тріває! Але Ви зле мене зрозуміли — се не батьківщина в розумінню власности, а тільки місця, де колись жив мій батько. Домок поставила колись Лавра, тому 50 років, на літнє мешканнє для своїх гостей, а від сього року належить се до Сільсько-господарчого інституту. Я винаймав позаторік і торік, і мав би тільки одно бажаннє, щоб не відмовляли винайму й на будуще, бо виїздити кудись не маю змоги»[6].

Михайло та Марія Грушевські. Китаїв, 1928 р.Фото В.Павловського
Михайло та Марія Грушевські. Китаїв, 1928 р.Фото В.Павловського

Облаштування побуту в Китаєві, про який згадує вчений, завдавало чимало клопотів. Влітку 1926 р., відправивши дружину й доньку на відпочинок у Кисловодськ, взявся за організацію ремонту помешкання. Щоб прискорити побілку та фарбування, доводилося вмовляти робітників, обіцяючи зайву п’ятірку й вино. Нелегко було призвичаїтись до буденного інтер’єру цієї дачі після криворівнянського добротного дому, прикрашеного «артистичними витворами» гуцульських майстрів. Особливо переймалася цим дружина, Марія Сильвестрівна. Вмовляючи змиритися з цими обставинами, писав: «Але я вже тебе, Маринцю, прошу якось піднестись на філософічний рівень в сих питаннях, бо инакше прийдеться й того Китаїва відректись. […] Я знаю, що тобі в такій нехарній хаті прикро, але де дістанеш краще. […] Треба жити як можна!»[7].

Кожного року Михайло Сергійович з нетерпінням чекав «тепла, весни, Китаїва, щоб глипнути дніпрового повітря». У листах від 19 вересня та 14 жовтня 1928 р. порівнював Китаїв з київським помешканням на Паньківській: «Ми ще в Китаїві, бо тут просторніш і чистіш ніж у нашім київськім закутку. Після дощового серпня досить сонячний і сухий вересень» (19 вересня). «Ми ще в Китаїві. Будемо сидіти доки погода позволить, бо в міськім помешканню дуже гірко» (14 жовтня)[8].

Гостювали у Грушевських в Китаїві рідні та друзі. Серед них і пастор з Америки Василь Кузів, який влітку 1926 р. «на поруку» Михайла Грушевського та Івана Коссака прибув з-за океану. Про це свідчить збережена посвідка М.Грушевського до відділу реєстрації іноземців: «Посвідчую, що Кузів Василь ночував у мене через великий дощ на дачі з 29 по 30/VІІ коло Китаїва, в Виноградному саду»[9]. Відвідав мальовничий куточок і Кирило Студинський, який на початку жовтня 1926 р. взяв участь у ювілейних урочистостях з нагоди 60-ліття від дня народження М.Грушевського. Пізніше він згадував: «Акад. Грушевський від ранньої весни перебуває в Китаєві над Дніпром, віддаленім на сім кільометрів від золотоверхого Київа. Йде туди пішки кожного понеділка ранком і вертається в четвер, і в неділю ранком на засідання, які тривають від полудня до години четвертої та вечерами. “Люблю, – каже – як мені Дніпро обвіє голову”. У нанятім літнім помешканні значно вигіднішім, як у Київі, працює великий учений здалека від світового гамору. Тут принайменше має де розкласти книжки»[10].

Михайло Грушевський (за столом праворуч) з домашньою робітницею Мотроною Шапран (?), донькою Катериною та відомим істориком і археологом Миколою Макаренком на дачі в Китаєві. Фотографія [другої половини 1920-х років]
Михайло Грушевський (за столом праворуч) з домашньою робітницею Мотроною Шапран (?), донькою Катериною та відомим істориком і археологом Миколою Макаренком на дачі в Китаєві. Фотографія [другої половини 1920-х років]

На збереженій фотографії бачимо ще одного гостя — мистецтвознавця, археолога, музеєзнавця, пам’яткоохоронця Миколу Омеляновича Макаренка. Бував тут також і Василь Кричевський зі своїм пасинком Вадимом Павловським, який влітку 1928 р. зафіксував окремо Михайла Сергійовича з задоволеною усмішкою, захованою за довгою сивою бородою, а також подружжя Грушевських. На цій останній знімці проглядається частина будівлі, уквітчаної навколо флоксами. Фотографій, які б зафіксували панораму чи інтер’єри літньої резиденції М.Грушевського, на сьогодні не виявлено. На «Старій Пасіці» в Китаєві М.Грушевський писав не лише свої фундаментальні праці («Історію України-Руси» та «Історію української літератури»), історичні студії та листи, але й знамениті «Спомини». Незаперечними свідченнями щодо часу написання спогадів, є помітки автора у тексті другої частини, присвяченої добі Української Центральної Ради: «С. 77–100 написані в Китаїві 14–16.VІІІ.924» та «Китаїв, 1926.20.Х»[11].

Винаймав «Стару Пасіку» М.Грушевський до кінця 1930 р.[12] , востаннє, найвірогідніше, відвідавши її в листопаді: «Я після сильної гріпи, що мене спіткала саме на Покрову, потроху, вдень вихожу, і навіть вчора з усякою обережністю поїхав був до Китаїва, де той домок, що я мешкаю літом, переходить до нової адміністрації, і я побоююсь, щоб не стратити того мешкання»[13]. А вже навесні 1931 р. вчений «стратив» назавжди не лише Китаїв, але й Київ. Він був вимушений виїхати до Москви: офіційно — в академічне відрядження, насправді — у «почесне вигнання». За відомостями краєзнавців після Другої світової війни будинок було розібрано й перенесено на територію Навчально-виробничого комбінату бджільництва чи Українського НДІ садівництва. Будинок втратив статус історичної пам’ятки, але сам Китаїв залишається на мапі адрес Михайла Грушевського.

  1. Листування Михайла Грушевського. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2001. – Т. 2 / Упоряд. Р.Майборода, В.Наулко, Г.Бурлака, І.Гирич; ред. Л.Винар. – С. 227.
  2. Детальніше див.: Арсенич П. Криворівня в житті і творчості українських письменників, діячів науки й культури. — Івано-Франківськ, 2000; Панькова С. Літні вакації Михайла Грушевського у Криворівні //Український археографічний щорічник. Нова серія. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 826–832; Панькова С., В.Старков. Листування Олекси Волянського з Михайлом Грушевським // Український археографічний щорічник. Нова серія. — К., 2009. ― Вип. 13/14. ― С. 555–618.
  3. Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського (1894–1932 рр.) / Упоряд. Г.Сварник. – Львів; Нью-Йорк, 1998. – С. 184 (лист від 7 квітня 1926 р.).
  4. Там само. — С. 159.
  5. Там само. — С. 189.
  6. Там само. — С. 191.
  7. ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 940. – Арк. 11 зв. – 12 (лист від 27 червня 1926 р.)
  8. Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського…. – С. 231–233.
  9. Центральний державний історичний архів України. — Ф. 1235.— Оп. 1.— Спр. 266. — Арк. 309; Биковський Л. Василь Кузів і Михайло Грушевський. Взаємовідносини. 1921–1927. – Вінніпег; Детройт, 1968. – С. 13–16.
  10. Студинський К. З побуту на Радянській Україні // Діло. – 1927. – Ч. 160. – 22 липня. – С. 2.
  11. Білокінь С. Видання «Споминів» М.Грушевського: історія рукопису та видання // Український археографічний щорічник. Нова серія. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 697–714.
  12. Згадки про відпочинок та працю М.Грушевського в Китаїві у 1924–1930 рр. постійно зустрічаються в листах вченого до свого львівського приятеля К.Студинського (Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського… — С. 209 (лист від 27 червня 1927 р.); С. 221 (лист від березень 1928 р.); С. 224 (лист від 20 квітня 1928 р.); С. 231–233 (листи від 12 та 19 вересня, 14 жовтня 1928 р.); С. 238 (лист від 18 серпня 1929 р.); С. 240 (лист від 29 жовтня 1929 р.); С. 245 (лист від 5 листопада 1930 р.)).
  13. Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського… — С. 245 (лист від 5 листопада 1930 р.).

СВІТЛАНА ПАНЬКОВА

Виставки закладу

Виставка “У «БУДЯКАХ», «РЕП’ЯХАХ», «ҐЕДЗЯХ»…” (шаржі та карикатури на Михайла Грушевського)

802-Afisha карик-на-сайт.jpg

Бажаєте познайомитись з незвичним образом Михайла Грушевського у дружніх шаржах і карикатурах, над яким сміялися читачі сатиричних журналів 1907-1924 років - прямуйте на виставку " У «Будяках», «Реп’яхах», «Ґедзях»..." на Паньківській, 9!!!

Читати далі

Виставка іконопису Михайла Скопа «ВОЄВОДІ, ЩО ДВОГЛАВОГО ДОЛАЄ»

802-афіша Скоп.jpg

4 вересня 2014 року о 16.00 відкриється виставка «Воєводі, що двоглавого долає». Це друга персональна виставка львівського іконописця Михайла Скопа. На ній будуть представлені роботи в техніці українського середньовічного іконопису, наповнені особистим переживанням євангельського сюжету та діалогу з сучасністю.

Читати далі

Фотовиставка «Європейський вибір українського Майдану»

802-Фотовиставка майдан 1.jpg

Фотовиставка «Європейський вибір українського Майдану» відкриває цикл заходів Історико-меморіального музею Михайла Грушевського до Дня Незалежності України.

Читати далі

Виставки ВУАМ

VIIІ щорічний Фестиваль української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів»

704-Az2017 01.jpg

Друзі, з 12-го до 14-го жовтня 2017 р. VІІІ Фестиваль української дитячої книги "Азбукове Королівство Магів і Янголів" запрошує вас до затишних посиденьок на горищі колишньої друкарні Києво-Печерської лаври.

Читати далі

Виставка Віталія Мітченка «Мандри»

704-Mitchenko-Mandry.jpg

Ви любите мандрувати? Є гарна нагода! З 22 вересня в Музеї книги і друкарства України працюватиме виставка Віталія Мітченка «Мандри».

Читати далі

Виставка «Українська гривня доби незалежності»

704-Hryvnja2017.jpg

Виставка «Українська гривня доби незалежності». В експозиції представлені гривневі банкноти часів УНР, Гетьмана Скоропадського та близько 200 монет доби незалежної України, в тому числі рідкісні, що відображають буремні події сучасності. Виставка відкрита для відвідування з 3 серпня 2017 року.

Читати далі

© 2007–2016 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайтКонтактна інформація