Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського: підсумки ювілейного року

Завершується 2016 рік, що став ювілейним роком Михайла Грушевського. Відсвяткували 150-річчя від дня народження іменитого історика та громадського діяча. Рік видався наповненим численними подіями та заходами, конференціями, виставками та презентаціями. Чимало нових досліджень з історії життя та діяльності Михайла Грушевського, його оточення та епохи було представлено широкому загалу. Пропонуємо вашій увазі короткий звіт про цей визначний рік.

І. ВИДАННЯ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Facie ad faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського / Автори-упорядники Світлана Панькова, Ганна Кондаурова. – К.: Либідь, 2016. – 144 с.: іл.

Видання вперше репрезентує найповнішу добірку прижиттєвої іконографії М.Грушевського з музейних, архівних, бібліотечних та приватних зібрань, зокрема унікальні, досі маловідомі або й зовсім невідомі пам’ятки. Каталог зображень Михайла Грушевського, до якого увійшло 137 фотодокументів, живописних, графічних, скульптурних портретів, шаржів та карикатур, а також 2 кінохроніки, доповнено ґрунтовними атрибутивними описами, які розкривають обставини портретування, датування та долі пам’яток.

У книзі подано біографічний нарис, ілюстрований найцікавішими й найліпше збереженими світлинами, живописними і графічними портретами. З цих образків постає не лише відомий історик і суспільно-політичний діяч, а й звичайна людина в контексті життєвих подій – знакових і буденних.

Презентації: 24 вересня 2016 р.: Українсько-турецький культурний центр «Сяйво»; 25 вересня 2016 р.: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького [1] Відгуки можна переглянути за посиланням [2]

Pankova Svitlana. Volume 3 of the History of Ukraine-Rus’ in Mykhailo Hrushevsky’s Creative Laboratory // Mykhailo Hrushevsky. History of Ukraine-Rus’. – Edmonton; Toronto, 2016. – Volume 3. – To the year 1340. – 651 s.

До 150-літнього ювілею Михайла Грушевського вийшов третій том англомовного перекладу«Історії України-Руси» Михайла Грушевського, участь у підготовці якого взяли співробітники музею. Від 1997 р. цей унікальний проект реалізується заходами Канадського інституту українських студій у співпраці з науковцями Києва і Львова. Саме третім томом видатний вчений завершив давній період української історії та утвердив концептуальні засади національного наративу. У передмові «Volume 3 of the History of Ukraine-Rus’ in Mykhailo Hrushevsky’s Creative Laboratory» завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова на основі широкої джерельної бази висвітлює процес написання та видання даного тому.

Кондаурова Г. «Життя окрім роботи я собі й помислити не можу» (Вибрані листи Михайла Грушевського до Ганни Ямпольської часів магістерських студій) // Український історични й журнал. – 2016. – Вип. 5. – С.

У статті публікується 7 листів М.Грушевського до Г.Ямпольської за 1890‒1892 рр. із корпусу їхнього взаємного листування, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України в м. Києві. Проаналізований епістолярій є важливим джерелом до біографії вченого періоду підготовки магістерської дисертації.

Кучеренко М. «Ми жили на одному поверсі». Спогади Вікторії Слупської та Ганни Шапран // Краєзнавство. – 2016. – № 1–2. – С. 27–48.[3]

Подані дитячі та юнацькі спогади мешканців Дому Грушевських на вулиці Паньківській № 9 у м. Києві Ганни Шапран (1918-2000) і Слупської (Шамрай) Вікторії (1925-2000) про життя родини Грушевських та людей, що їх оточували.

Кучеренко М. Сергій Федорович Грушевський: етапи життя і діяльності на ниві педагогіки // Українознавство. – № 1 (58). – 2016. – С. 33–45.[4]

Біографічне дослідження про життєвий і творчий шлях Сергія Федоровича Грушевського.

Панькова С.М. Львівські мистецькі збірки Михайла Грушевського: штрихи до реконструкції // Вісник Наукового товариства імені Шевченка. – 2016. – Число 55. – Весна–Літо. – С. 37–42.[5]

Через призму мемуарних та епістолярних джерел розкривається захоплення Михайла Грушевського колекціонуванням українських старожитностей, формування його мистецької збірки галицької доби.

Панькова С. Творча майстерня вченого: до історії написання 3-го тому «Історії України-Руси» М.Грушевського // Український історичний журнал. – 2016. – Вип. 3. – С. 18–46.

На основі широкої джерельної бази висвітлено процес написання та видання ІІІ тому «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. Особливу увагу автор приділяє висвітленню історіографічних проблем і лакун, які довелося долати й заповнювати історику. Творча лабораторія та особливості наукового інструментарію М. Грушевського розглядаються у контексті масштабної науково-організаційної діяльності, яку він розгорнув наприкінці ХІХ століття.

Панькова С. Михайло Грушевський та «Украинский вестник» у світлі листів Олександра Лотоцького (1906 рік) // Архіви України. – 2016. – Вип. 5. – С. У друці.[6]

Презентована добірка листів О. Лотоцького до М. Грушевського за квітень–жовтень 1906 р., що друкуються вперше, відтворює період становлення, редакційні завдання й будні, долю неофіційного органу української парламентської фракції І Державної Думи Росії – тижневика “Украинский вестник”. Ці події розгортаються на тлі створення фракції та її діяльності очима безпосереднього очевидця. Проте головним сюжетом поданих кореспонденцій є роль М. Грушевського у формуванні концепції, редакційного портфеля видання, заходах щодо фінансового забезпечення вісника. Подані епістолярні джерела засвідчують, як на всіх етапах виходу “Украинского вестника” його головний промотор не уявляв видання без активної участі лідера національного руху – М. Грушевського, який у своїх публікаціях визначив найважливіші домагання тогочасного українства.

Публікації на сторінці «Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського»

рубрика «По світу: адреси Михайла Грушевського» [7]

Панькова С. «“Треба жити як можна!” (Михайло Грушевський у Китаєві)» [8]

ІІ. УЧАСТЬ У НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЯХ

Міжнародна науково-практична конференція «Феномен Михайла Грушевського як державного діяча, науковця, громадянина» 19 травня 2016 р. Національний університет біоресурсів і природокористування України.[9]

Доповідь: Панькова Світлана. Приватні книгозбірні Михайла Грушевського в контексті творчої спадщини вченого.

Міжнародний симпозіум «Михайло Грушевський: знане і незнане» 16 вересня 2016 р. Львів, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою» Національного університету Львівська політехніка. [10]

Доповідь: Панькова Світлана. Щоденник Михайла Грушевського в контексті життя та діяльності видатного вченого та суспільно-політичного діяча».

Міжнародна наукова конференція «Михайло Грушевський та його Мала Батьківщина – Холмщина у ХІХ–ХХ століттях» 21–23 вересня 2016 р., Українське товариство, м. Холм, Республіка Польща.

Доповіді: Панькова Світлана. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського в щоденникових нотатках автора та коментаторській практиці; Кондаурова Ганна. Ювілейна іконографія Михайла Грушевського; Кучеренко Микола. Холмщина в педагогічній діяльності Сергія Федоровича Грушевського.

Міжнародна наукова конференція «Творча спадщина Михайла Грушевського: минуле і сьогочасне» Концепція конференції запропонована науковцями Історико-меморіального музею Михайла Грушевського та підтримана й розроблена у співпраці з інституціями Національної академії наук України. На відміну від попередніх ювілейних наукових форумів широкомасштабна діяльність видатного українського суспільно-політичного діяча, історика, літературознавця, письменника, публіциста була висвітлена через призму його творчої спадщини. Цей новий підхід дозволив залучити провідних грушевськознавців, які впродовж останніх десятиліть плідно працюють над вивченням творчого спадку Михайла Грушевського. Їхні особисті напрацювання дозволили підсумувати здобуте та визначити перспективи на майбутнє, розглянути науковий доробок видатного вченого в контексті сучасної історії України. До гурту маститих вчених долучилися молодші науковці, які започаткували надзвичайно цікаві теми й підходи до вивчення різних аспектів творчості видатного вченого.

29–30 вересня 2016 р., Київ, Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського. Доповіді: Панькова Світлана. Національний ґранд-наратив за щоденником та листуванням Михайла Грушевського»; Кондаурова Ганна. Автобіографічні мотиви в белетристиці Михайла Грушевського.

Міжнародна наукова конференція «Михайло Грушевський: учений, політик, державний діяч (до 150-річчя від дня народження)» 25–26 жовтня 2016 р. Львівський національний університет імені Івана Франка. Доповідь: Панькова Світлана. Психологічний автопортрет Михайла Грушевського у світлі мемуарних та епістолярних джерел. ХІV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Українське краєзнавство в соціокультурному просторі: історичні ретроспекції та виклики сучасності», присвяченій 160-річчю від дня народження Івана Франка та 150-річчю від дня народження Михайла Грушевського.[11] 25 листопада 2016 р. Київ, Національна спілка краєзнавців України. Доповіді: Кучеренко Микола. Родина Грушевських на сучасній мапі Боярки на на Київщині.

ІІІ. ВИСТАВКОВІ ПРОЕКТИ

«Де сонце вперше повило своїм промінням…»Фотодокументальна виставка, створена з ініціативи Посольства України в Республіці Польща та у співпраці з Музеєм Холмської землі ім. Віктора Амброзєвича у Холмі. Автор: Панькова С.: дизайн: Кондаурова Г. Відкрита 21 вересня 2016 р. в Холмській публічній бібліотеці ім. Марії Пауліни Орсетті у Холмі в рамках Міжнародної наукової конференції «Михайло Грушевський та його Мала Батьківщина – Холмщина у ХІХ–ХХ століттях».

«Михайло Грушевський у творчому доробку українських науковців за 2006–2016 рр.». Книжкова виставка видань творів Михайла Грушевського та досліджень українських вчених, зокрема науковців науковців Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, про життя, діяльність та творчу спадщину вченого й суспільно-політичного діяча, які вийшли за останні 10 років. Виставка відкрита в ІММГ 29 вересня 2016 р. в рамках Міжнародної наукової конференції «Творча спадщина Михайла Грушевського: минуле і сьогочасне».

Участь у створенні й презентації документальної виставки «Ім’я, якого Україні не забути!», підготовленої Державною архівною службою України (підготовка тексту-анотації, презентація меморіальних речей Михайла Грушевського з колекції ІММГ). Виставка відкрита 29 вересня 2016 р. в Київському міському будинку вчителя в рамках відкриття Міжнародної наукової конференції «Творча спадщина Михайла Грушевського: минуле і сьогочасне».

ІV. ПРОСВІТНИЦЬКІ ПРОЕКТИ

Завершення проекту «Traditur dies die/ Так минає день за днем. Цитуємо Михайла Грушевського» [12] Проект (підбір та публікація у Facebook цитат Михайла Грушевського) тривав з 29 вересня 2015 р. до 29 вересня 2016 р. Куратор – Черняк Ю.В., підбір та публікація цитат: Кондаурова Г.В., Семенова А.А., Кучеренко М., Сухоставець Д.С.

Міський конкурс-виставка з оформлення твору М.Грушевського «Про старі часи на Україні. Коротка історія України» Концепт виставки: «Зрана обдумував популярну історію і сів писати...» - Йдеться про книжку «Про старі часи на Україні. Коротка історія України». Робота над виданням «смакувала» історикові, тому він написав її за досить короткий час, пишучи щодня по 11-15 сторінок. Із переписки із П. Стебницьким знаємо, що у книзі мало бути близько 30-50 ілюстрацій, взірці і вказівки до яких надсилав Михайло Грушевський. Згодом виникли деякі проблеми: підготовка видання до друку затягнулася та й пропозиції стосовно обкладинки було відхилено. В решті решт, Михайло Грушевський написав : «Випустіть її (книжку), хоч і без всякого образка, аби лиш вийшла…»

З цього і виникла ідея конкурсу для молодих художників, з результатами якого можна познайомитися у нашому музеї. до книги «Про старі часи на Україні» запропоновано було повернутися дітям. До 150 річниці з дня народження учні художніх студій міста Києва віком від 6 до 16 років підготували варіанти оформлення книги іменитого історика.

Акція до 150-річча Михайла Грушевського "Вітальні телеграми"

Усім охочим було запропоновано долучитися до флешмобу. Для того, щоб прийняти участь необхідно було або роздрукувати і заповнити ручкою форму телеграми, або ж зробити це за допомогою фотошопу. Привітання отримали від гостей музею, наукових установ, науковців, журналістів та ін. Вітання можна було розмістити на сторінках фейсбук, твіттер та інстаграм з хештегом #Грушевському150 або надіслати на нашу електронну адресу kyiv_hrusha@ukr.net

Ідея виникла під впливом масштабного святкування 60-річчя від дня народження та 40-річної наукової діяльності у 1926 році. Майже 5 годин тривало святкове засідання, велику частину якого відвели на зачитування вітальних телеграм з усієї України, інших союзних республік, українців в еміграції та академічних установ країн світу (Франція, Америка, Канада, Німеччина, Англія і т.д.).

З метою популяризації музейних проектів та заходів до відзначення 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського науковці музею взяли участь у теле- та радіо- програмах:

1. ТРК «Київ»: програма «Музей Грушевського готується до відзначення ювілею». Панькова С.М. 12 серпня 2016 р.

2. Національне радіо України (студія «На перехресті віків»): програма «Феномен Михайла Грушевського». Панькова С.М. 16 серпня 2016 р.

3. 1-й Національний канал TV (студія «Світло»): програма «Національна ідея і Михайло Грушевський». Панькова С.М. 25 серпня 2016 р.

4. 1-й Національному канал TV (студія «Суспільне мовлення»): лекції за темами «Михайло Грушевський – політик», «Михайло Грушевський за кавою». Панькова С.М. Запис: 13 вересня 2016 р. Ефір – 29, 30 вересня 2016 р.

5. 1-й Національний канал (студія «Суспільне мовлення»): участь у теледиспуті про Михайла Грушевського із циклу «Розсекречена історія». Панькової С.М. Запис: 14 вересня 2016 р. Ефір: 1 жовтня 2016 р.

6. Інтерв’ю з нагоди 150-річного ювілею Михайла Грушевського для «Радіо Свобода» [13] Семенова А.А. 23 вересня 2016 р.

7. Регіональна радіостанція «Голос Києва» (програма «Зустрічі на Майдані»): «Михайло Грушевський: знаний і незнаний» (прямий ефір). Панькова С.М. 27 вересня 2016 р.

8. Канал ICTV: телепрограма «Михайло Грушевський в інтер’єрі робочого кабінету». Панькова С.М. 28 вересня 2016 р.

9. ТРК «Київ»: інтерв’ю «Ювілейні проекти Історико-меморіального музею Михайла Грушевського». Панькова С.М. 30 вересня 2016 р.

Читати далі

Читати далі

Читати далі

Читати далі

Читати далі

Читати далі