До 110-ої річниці обрання Михайла Грушевського головою
Українського наукового товариства у Києві
29 квітня (12 травня) 1907 року, повернувшись із перших зборів Українського наукового товариства у Києві (УНТ), Михайло Грушевський занотував у своєму щоденнику: «Дуже несподіваний вибір зробив на мене дуже приємне вражіннє. Я почув ґрунт в Київі і позицію для роботи».
Продовжуючи нашу рубрику про архівні студії й знахідки працівників Музею Михайла Грушевського, пропонуємо Вашій увазі нововиявлені документи, які проливають світло на підготовку та перебіг перших загальних зборів УНТ та пояснюють, чому ж для відомого вченого й організатора української науки цей вибір став «несподіваним».
Навіть у сучасних дослідженнях час від часу зустрічаються вже давно застарілі штампи, що саме Михайло Грушевський заснував УНТ або «переніс до Києва НТШ». Насправді, ініціаторами утворення Українського наукового товариства була група членів Київської Громади, яка ґуртувалася навколо журналу “Киевская старина”: Володимир Антонович, Іван Лучицький, Павло Житецький та Володимир Науменко. Як згадували сучасники, «думка йшла від Науменка. Він читав проект статуту на засіданні редакції „України“. Тоді ж був намічений склад членів». Пізніше й сам Михайло Грушевський писав, що з ініціативою «об’єднати київських українців з українознавцями і українофілами» виступила «група з кругів „Старої громади“». За підписами фундаторів був поданий і Статут, затверджений 9 грудня (за ст. ст.) 1906 року.
Проте лідера з такою енергією й таким науково-організаційним талантом і досвідом, який набув на чолі Наукового товариства імені Шевченка у Львові Михайло Грушевський, київський ґурт інтелектуалів поміж себе не мав.
Про це свідчить і лист до Павла Житецького відомого українського філолога, історика літератури, професора Київського університету Володимира Перетца від 24 грудня (за ст. ст.) 1906 року: «Жду М.С.Грушевского. Сам бы пошел его разыскивать, да боюсь выходить, не долечившись. Меня очень интересует идея основания в Киеве Наукового товариства — это будет поживее “Нестора”! Боюсь только, что местные ученые будут лениться или страдать абсентеизмом. Я вообще как-то изверился в возможность живого научного общения в Киеве: моя небольшая кучка молодежи — славные ребята, но уж очень медлительны! На составление реферата им нужно чуть ли не месяц».
Отже, треба було робити вибір, щоб творити, як пізніше писав Михайло Грушевський, “велике діло”. І київські українці цей вибір зробили.
Напередодні наміченого зібрання фундатори Товариства від свого імені розіслали запрошення, зокрема й Михайлові Грушевському. Запрошено 37 осіб, зібралися ж 21. Збори відбулися в Народному домі на Троїцькій площі (приміщення сучасного Київського національного академічного театру оперети, вул. Велика Васильківська, 53).
Першим рішенням, прийнятим одноголосно після дискусії, стало питання мови: «У всіх засіданнях і виступах Товариства вживається мова українська і тільки яко виняток допускається мова інша; теж саме і при публікації видань Товариства».
Зібрання привернуло увагу не лише прихильників українознавства. У донесенні, спрямованому дирекції поліції МВС у Відні, наголосили, що мета заснованого «таємного політичного товариства» у Києві полягала у «пробудженні національної свідомості, а також підтримці культурних та господарських інтересів українського народу і по ту сторону кордону, вимозі автономії і як кінцевої мети — самостійної України». Варто пошукати, що доносили київській “охранці”... А далі на зборах взялися таємним голосуванням вибирати голову Ради товариства. Підсумки, а власне підрахунки голосів за записками, заносили до окремого документу, який зберігся до наших днів: кожний голос «за» позначали «паличкою».
За підсумками голосування головою був обраний Михайло Грушевський, отримавши 14 голосів із 19. Інші претенденти на голову набрали відповідно: Іван Лучицький — 2 голоси, Володимир Науменко — 2, Федір Вовк — 1. Заступниками голови Ради обрали Ореста Левицького (16 голосів) та Володимира Науменка (10 голосів). Вірогідно, вибір Михайла Грушевського головою Ради, а власне головою УНТ, був несподіваним для історика насамперед тим, що старогромадівці, які обстоювали лінію застарілого українофільства, не віддали перевагу Володимиру Науменку, від якого виходила ідея цього Товариства. Саме Михайло Грушевський, як голова УНТ, визначив напрям його діяльності як «чисто українського і чисто наукового».
Це був найкращий із кращих вибір. За образним висловлюванням Ярослава Дашкевича, від часу обрання Михайла Грушевського головою УНТ Київ і Львів, як центри української науки, діяли на основі персональної унії.
Про кипучу енергію Михайла Грушевського, який, не будучи фундатором УНТ від перших днів, став його справжнім «батьком», збереглося чимало документів і свідчень. Одне з них звучить у листі відомого видавця й мецената Євгена Чикаленка: «Михайло Сергійович вже виїхав, і публіка наша легше зітхнула, бо чисто загонив він нас своєю енергією, робучістю, а ми звикли все робити повільно, чухаючи потилицю і інші місця. Без нього в Київі настають “канікули” ― одпочивок, бо при ньому нема часу вилежуватись та ходить по гостях, а треба щось робить, бо він же сам робить од світання до смеркання».
СВІТЛАНА ПАНЬКОВА
Бажаєте познайомитись з незвичним образом Михайла Грушевського у дружніх шаржах і карикатурах, над яким сміялися читачі сатиричних журналів 1907-1924 років - прямуйте на виставку " У «Будяках», «Реп’яхах», «Ґедзях»..." на Паньківській, 9!!!
Читати далі
4 вересня 2014 року о 16.00 відкриється виставка «Воєводі, що двоглавого долає». Це друга персональна виставка львівського іконописця Михайла Скопа. На ній будуть представлені роботи в техніці українського середньовічного іконопису, наповнені особистим переживанням євангельського сюжету та діалогу з сучасністю.
Читати далі
Фотовиставка «Європейський вибір українського Майдану» відкриває цикл заходів Історико-меморіального музею Михайла Грушевського до Дня Незалежності України.
Читати далі
Друзі, з 12-го до 14-го жовтня 2017 р. VІІІ Фестиваль української дитячої книги "Азбукове Королівство Магів і Янголів" запрошує вас до затишних посиденьок на горищі колишньої друкарні Києво-Печерської лаври.
Читати далі
Ви любите мандрувати? Є гарна нагода! З 22 вересня в Музеї книги і друкарства України працюватиме виставка Віталія Мітченка «Мандри».
Читати далі
Виставка «Українська гривня доби незалежності». В експозиції представлені гривневі банкноти часів УНР, Гетьмана Скоропадського та близько 200 монет доби незалежної України, в тому числі рідкісні, що відображають буремні події сучасності. Виставка відкрита для відвідування з 3 серпня 2017 року.
Читати далі
© 2007–2018 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайт • Контактна інформація