Відкритий лист працівників Національного музею народної архітектури та побуту України

Вельмишановний Петре Олексійовичу!

Ми усвідомлюємо, яка руїна Вам дісталася від попередників. І це стосується не лише економіки, а й такої важливої галузі, як культура.

В українських засобах масової інформації уболівальники за стан нашої культури повсякчас повторюють слова Вінстона Черчілля: «Навіщо нам воювати, якщо не буде культури». Ще задовго до проголошення незалежності України держава не приділяла й у нинішній час не приділяє належної уваги розвиткові культури. Керівники закладів культури аргументують таку свою позицію відсутністю коштів у зв’язку з війною. Пригадаймо, як під час Другої світової війни у блокадному Ленінграді виснажені від голоду жителі закрили землею Ісакіївський собор, завдяки чому він уцілів від бомбардування. Японія, яка пережила страшну трагедію Хіросіми й Нагасакі та недавній руйнівний землетрус, сьогодні виділяє з валового доходу 10% коштів на культуру.

Ми, як засновники Національного музею народної архітектури та побуту України (наш стаж роботи в Музеї − понад сорок років), хочемо звернути Вашу увагу на таке культурне явище в Україні, як «музеї просто неба» (Київ, Львів, Ужгород, Чернівці, Переяслав-Хмельницький). На різноманітних міжнародних форумах з проблем створення, збереження та розвитку музеїв традиційної дерев’яної архітектури Київський музей просто неба («скансен») названо найбільшим і найкращим у Європі.

Наприкінці ХІХ століття Україна була аграрним придатком Російської імперії та «житницею Європи», тому не було потреби звозити хати, господарські будівлі, церкви, вітряки тощо до міста з метою створення образу певного історико-етнографічного регіону. Роки так званої «колективізації», Друга світова війна, під час якої було спалено понад 300 сіл, тощо завдали великих втрат і змінили образ нашого села. Наприкінці ХІХ століття у державах Західної Європи (скандинавських країнах, Швейцарії та інших), де настала епоха розвитку промислового виробництва й наступу урбанізації, почали створювати «скансени» та музеї-парки. У роки «хрущовської відлиги» прогресивна громадськість України започаткувала створення товариств охорони пам’яток історії та культури у кожній області. Саме в ці роки у зазначених містах і з’явилися постанови про створення музеїв просто неба («скансенів»).

У період започаткування Київського музею ентузіазм у працівників палахкотів, як ватра з сухого хмизу. Хоча за кожним активістом пильно стежило всюдисуще КГБ, але десь бралося завзяття, в душах нуртувала енергія для здійснення важливої національної справи, однак ніхто не вживав таких пишномовних фраз, оскільки комуністична влада до смерті боялася самого слова «національний».

Музеї будувалися на бюджетні кошти, а частина − за рахунок громадських членських внесків. Прикро, але за роки незалежності України збереження пам’яток в експозиціях та розвиток Музею досягли катастрофічного стану, польові експедиції та надходження експонатів до фондів майже припинилися. Музейні заклади, як і всі галузі культури, потребують реформування. Музеї просто неба, завдяки проведенню різних заходів (фестивалі, ярмарки, обряди, касові надходження), щорічно заробляють близько 5 мільйонів гривень, але їх, на жаль, не можна витрачати на реставрацію, розбудову та придбання експонатів. Для цього потрібно спеціальне рішення Кабінету Міністрів.

Петре Олексійовичу, просимо Вашої допомоги у цій важливій справі.

З п о в а г о ю Лідія Орел, Петро Вовченко

Відвідувачам

Статті закладу

ПОДОРОЖ МУЗЕЯМИ ЗАКАРПАТТЯ З ГІРКИМ ПРИСМАКОМ НЕКОМПЕТЕНТНОСТІ І… ПЛАГІАТУ

Нещодавно до рук потрапила приваблива зовні книжка «Подорож музеями Закарпаття» з серії «Закарпаття: Філософія культури». Видання здійснено 2014 р. видавничою студією «ZORIAN» (м. Мукачево) за підтримки Європейського Союзу згідно проекту «Карпатський туристичний шлях 2» у рамках програми траскордонного співробітництва ЄІСП Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна.

Що ж, такі видання слід усіляко вітати: і якість паперу, і друк, і художнє та технічне оформлення, і в цілому дизайн (друк книги здійснено у Видавничому Домі «УКРПОЛ», м. Львів) виконано на належному рівні. А от щодо змісту книжки, окремих статей і матеріалів виникають питання.

Читати далі

СТУДЕНТ В МУЗЕЇ АБО ЯК ПРОВЕСТИ ВИХІДНИЙ В СТОЛИЦІ

МІК6.png

Розпочну з маленької передмови. Нещодавно я захотіла дізнатись щось нове про історію рідного міста, тож я вирішила відвідати Музеї історії Києва. Перш за все я вивчила сайт музею (http://kyivhistorymuseum.org). Там я без проблем знайшла інформацію про години роботи музею, афішу подій, розташування, вартість вхідних квитків, контакти музею та посилання на Facebook.

Читати далі

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ ВОЛАЄ ПРО ПОРЯТУНОК

Стаття колишнього директора музею, відомого вченого, що до стану справ в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Музейна громадськість давно занепокоєна ситуацією навколо цього музею. Навколо, оскількі проблеми музею не внутрішні, а привнесені ззовні, в першу чергу, призначеннями некваліфікованих керівників. Колись потужній науковий колектив музею зараз знекровлено скороченнями, численними переформатуваннями штатних розкладів, просто звільненями "неугодних". Буквально за кілька років наукову роботу в музеї зведено нанівець, та й зовні, візуально, музей занепав, виглядає занедбаним і скоріше нагадує розорене українське село в перші роки колективізації, ніж дбайливе зібрання шедеврів дерев'яної архітектури з усієї України.
Читати далі

Статті ВУАМ

Як врятувати Національний музей народної архітектури та побуту України?

IMG 5295.jpg

Про незадовільний стан діяльності Музею ми не раз інформували у пресі та Міністерство культури. На сьогодні Музей перебуває поза увагою держави та громадськості.

Читати далі

Відкритий лист Президентові України Порошенку П.О.

Повторно звертається до Вас ініціативна група працівників Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з приводу порушень законодавства України при створенні та введенні в дію нової структури та штатного розкладу нашого закладу, яка призведе до повного знищення екскурсійної частини та занепаду заповідника як наукової музейної установи.
Читати далі

© 2007–2016 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайтКонтактна інформація