Читати далі
Читати далі
Читати далі
Ще задовго до розквіту Греції та Риму, навіть раніше, ніж з’явилися міста Месопотамії чи храми вздовж берегів Нилу, в низов’ї долини Дунаю та на схилах Балканських гір жили люди, що значно випередили свій час у розвитку мистецтва, технологій та торгівлі з віддаленими регіонами.
Читати далі
Одну з найбільших святинь православного світу — Києво-Печерську лавру — останнім часом не впізнати — на її території з’явилося чимало об’єктів торгівлі, постійно щось будується, а в печери чимало людей ходять «просто подивитися». Такою ситуацією не на жарт стурбований генеральний директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець, який відповів на запитання журналіста «Дня».
Читати далі
У Київському музеї російського мистецтва, що на вулиці Терещенківській, проходить виставка, присвячена 150-річчю від дня народження Михайла Врубеля, яка викликає жвавий інтерес у киян. Про особливості проведення унікальної виставки Врубеля, а також про поточні музейні справи та проблеми в інтерв’ю «ДТ» розповів директор Музею російського мистецтва Юрій Вакуленко.
Читати далі
29 вересня виповнилося 80 років від дня виходу Декрету уряду «Про визнання Києво-Печерської лаври історико-культурним заповідником і перетворення її у Всеукраїнське музейне містечко». Напередодні цієї дати, 28 вересня 2006 року, Київська міськрада «привітала» громадськість Києва черговою передачею трьох корпусів заповідника, у яких працюють 164 штатні працівники — науковці, реставратори, інженерний персонал тощо — Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, без надання якихось площ натомість.
Читати далі
Читати далі
Редакція часопису «Вир» прагне задовольнити інтереси своїх читачів, співзвучні їхнім національним почуттям. Починаючи з першого номеру цьогорічних видань ідеться про джерела, що живлять народний характер. Адже попри т. зв. комплекс меншовартості, «душа нашого народу завжди була життєтворчою, одвічно тягнулася до краси, добра, святості, правди». Для того, щоб збагнути в український феномен, редакція закликає перечитати ще раз фольклор, класичні твори письменників і філософів, також «проштудіювати сторінки праць фундаторів української науки». Серед інших названий Степан Рудницький.
Читати далі
Книжково-ілюстративна виставка під такою назвою відкрилася 4 березня в Музеї книги і друкарства України до 175-річчя з дня народження Василя Федоровича Симиренка – видатного вченого, інженера-конструктора та технолога в галузі цукроваріння, щедрого мецената української культури, відомого серед українського громадянства як «Великий Хорс» (Хорс – давньоязичницький бог Сонця).
Читати далі
Найбільш повною і цінною колекцією, яка належить Державному музеєві книги і друкарства України, є збірка, подарована музею у 1976 році визначним книгознавцем, доктором філологічних наук, професором Григорієм Івановичем Колядою (1896-1977). Загалом вона становить понад 600 одиниць збереження.
Читати далі
© 2007–2018 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайт • Контактна інформація