Видання творів Юрія Мушкетика у фондовій колекції Музею книги і друкарства України

Юрій Михайлович Мушкетик на сьогодні один із найвідоміших українських письменників, який ще за життя став класиком. Його твори введені до шкільної програми та програми вищих навчальних закладів, вони мають широку читацьку аудиторію. А прізвища шанованих рецензентів його творчості - Валерія Шевчука, Олекси Мишанича, Миколи Жулинського, Юрія Смолича, Леоніда Новиченка, Віталія Дончика, Лариси Мороз -засвідчують про його особливе місце в історії української літератури.

На сьогодні у фондовій колекції Музею є 19 видань творів Юрія Мушкетика. Як відомо, перші книги молодого письменника вийшли у 1950-х роках : «Семен Палій» (1954), «Вогні серед ночі» (1959) та роман «Гайдамаки» (1957). Ці твори отримали схвальні відгуки у тогочасних часописах «Дніпро» [5, 124]; «Вітчизна» [1, 176; 2, 202]; «Жовтень» [5, 124]. Це був час, означений загальним «потеплінням» в політичному та культурному житті радянської України. У лютому 1956 року в Москві відбувся ХХ з’їзд КПРС (Комуністичної Партії Радянського Союзу), під час якого було осуджено культ особи Йосипа Сталіна та його ідеології. На початку 1960-х років в Радянській Україні, формується та утверджується «шістдесятництво» – Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Стус, Василь Симоненко, Євген Гуцало. Слід відзначити, що Юрій Мушкетик не був суспільно-активним. Однак, працюючи редактором журналу «Дніпро» (1956-1972), він був практично знайомий з усіма «шестидесятниками» і сприяв публікації їхніх творів [13, 46].

Як засвідчує бібліографічний покажчик письменника, шістдесяті роки були найпродуктивнішими у його творчості. Тоді Юрій Мушкетик написав і видав : «Чорний хліб» (повість, 1960); «Анатолій Шиян : Критико-біографічний нарис» (1960); «Серце і камінь» (роман, повісті, новели; 1962); «Крапля крові» (роман, повість; 1964); «Зеленеє жито» (новели, 1965); «День пролітає над нами» (повість, 1967); «Останній острів» (роман, 1969).

Окремі видання цього періоду надійшли до Музею на початку 1970-х рр., коли тільки почала формуватися його фондова колекція. Це повість «День пролітає над нами» (1967) із художніми ілюстраціями Б. Й. Бродського. Книжка з’явилась у видавництві «Молодь» загальним накладом – 30 000 примірників. На її сторінках автор відтворив долю молодого поета – Ярослава Серпеня, який захопившись поезією, втратив щире людське спілкування, дружбу, кохання, щастя. Описуючи історію Ярослава, Юрій Мушкетик коротко фіксує осередок поетичного життя Києва ХХ століття – Спілку письменників. «Тут запанувало царство маленьких інтересів і радощів. Люди без претензій і здебільшого без хитрощів і славослів’я», зауважує письменник [9, 163]. У 1973 році надійшов до Музею критико-біографічний нарис «Анатолій Шиян» (1960), у якому автор вперше у повному обсязі проаналізував творчість письменника. Критико-біографічний нарис було надруковано у видавництві «Радянський письменник», його загальний наклад – 5 000 примірників.

Тоді ж було передано пригодницько-фантастичну повість для дітей «З’їж серце лева» (1972). Книжка вийшла у серії «Історична бібліотека». Ілюстрації до неї виконав відомий український художник Василь Перевальський. У ній автор пропагує ідею мирного співіснування людства. Події відбуваються у Києві, на місці, де сьогодні знаходяться вулиці : Прорізна, Володимирська, Хрещатик. Зв’язок між минулим і сучасним, зауважує Юрій Мушкетик, зберігають музеї. Повість «З’їж серце лева» побачила світ у видавництві «Веселка». Загальний наклад видання 65 000 примірників.

Найбільша кількість книг цього автора надійшла до Музею впродовж 80-х років минулого століття. Це романи «Віхола» (1982), «Рубіж» (1984), «Позиція» (1979); зібрання повістей («Обвал», «Сльоза Офелії», «Жовтий цвіт кульбаби») та оповідань, які було надруковано у книзі «Обвал».

Повість «Жовтий цвіт кульбаби» вперше була опублікована 1984 року у журналі «Вітчизна» (№9). Цей твір присвячений формуванню таланту М. Гоголя і доповнює белетристичну Гоголіану. Того ж року з’явився ще один твір про М. Гоголя – «Прелюди Гоголя». Автор – Григорій Колісник. Порівняно із твором Г. Колісника, за твердженням Івана Дзюби, повість Ю. Мушкетика «Жовтий цвіт кульбаби» відрізняється «своєрідним ліризмом психологізму та публіцистичністю» [4, 5].

Наступного року ця повість увійшла до збірки «Обвал» («Радянський письменник», 1985), де крім неї були надруковані повісті «Суд над Сенекою», «Сльоза Офелії» та окремі оповідання. «…розважлива оповідь, гостра спостережливість, увага до деталей, не нарочита образність, рясно вкраплений гумор, сарказм» - так відгукнувся Олесь Лупій у своїй рецензії на це видання [7, 3].

Помітним явищем у літературному житті України стала поява роману Юрія Мушкетика «Позиція» (1979), у якому автор показав спосіб життя молодої людини, яка вміє долати перешкоди. Доля Василя Федоровича переплітається із долею друзів, близьких йому людей. На цей твір було надруковано шістнадцять схвальних рецензій. Серед їх авторів : Микола Жулинський, Григорій Штонь, Віталій Дончик, Дмитро Шлапак, Володимир Панченко, Віталій Карпенко та інші. У 1980 році Юрій Мушкетик за роман «Позиція» отримав Державну Премію УРСР імені Тараса Шевченка.

Є в музейної колекції і роман Ю. Мушкетика «Віхола». Тут описані події періоду Другої світової війни, а прототипами твору стали жителі одного із українських сіл. Художнє оформлення книги виконав Георгій Журавський (одна із його ілюстрацій до цього роману зберігається у Музейній колекції). Надбанням музейної колекції стало також зібрання творів Ю. Мушкетика у п’яти томах («Дніпро», 1988-1989). У передмові «Істина – в людських душах» М. Г. Жулинський відзначив, що «визначальна риса творчості Юрія Мушкетика – досліджувати життя в усій його соціально-конфліктній складності й невичерпності вираження через характери героїв та обставини буття, в душевному, морально-психологічному пережитті цих обставин» [10, 32]. До першого тому ввійшли історичні повісті «Смерть Сократа», «Суд над Сенекою», «Жовтий цвіт кульбаби» та роман «Гайдамаки».

До другого тому ввійшли романи «Жорстоке милосердя», «Віхола», присвячені подіям Великої Вітчизняної війни. Третій том містить романи «Позиція» і «Біла тінь». Четвертий том охоплює повісті «Біль», «Обвал» - про совість людську, повість-притча «Старий у задумі», повість «Сльоза Офелії» - з життя сучасних художників. І останній, п’ятий том, містить роман «Вернися в дім свій». У ньому автор досліджує вічні проблеми добра і справедливості, обов’язку перед собою і перед суспільством.

Уже в роки Незалежності України у видавництві «Спалах» вийшов роман Ю. Мушкетика «Гетьманський скарб» (1993), що став першим у започаткованій серії «Український історичний роман». Тут розкрито авторське бачення життя гетьмана Павла Полуботка, його духовні і політичні пошуки. У передмові під промовистою назвою «Прочитайте тую славу..» Олекса Мишанич високо поцінував цей твір і зазначив, що «Своєю проблематикою, відкритістю, історичною достовірністю і художньою правдою роман Ю. Мушкетика започатковує новий період української історичної романістики» [8, 5].

Більшість названих вище видань творів Ю. Мушкетика були передані видавництвами. (Лише одне видання «День пролітає над нами» було закуплене у букіністичній крамниці). А от свій історичний роман «Яса» (1987) Юрій Михайлович подарував Музею книги і друкарства України у травні 1993 року з таким авторським написом : «Державному музею книги і друкарства України в надії, що українська книга житиме у віках. Юрій Мушкетик». (Ще один автограф у музейній колекції - підпис письменника - має роман «Рубіж» 1984 року). У романі «Яса» письменник змалював життя історичних осіб Івана Сірка, Івана Самойловича, Петра Дорошенка на Запорізькій Січі. Ілюстрації до книги зробив відомий художник – Микола Компанець. Слід відмітити і оригінальне художнє оформлення цього видання в стилі козацького бароко автором якого є Володимир Соловйов. Рецензії на роман підготували – Валерій Смолій, Валерій Шевчук і Леонід Новиченко, який зокрема зауважив, що твір «…відзначається уже своєю капітальністю, широтою охоплення подій, густотою і різноманітністю персонажів» [12, 152]. 1996 року у видавництві «Рада» з’явився ще один роман письменника – «На брата брат». Книжка вийшла у серії публікацій з історії української державності. У творі відтворено події часів гетьмана Івана Виговського. Автор післямови - Анатолій Шевченко. У книжці також подано статтю М. Грушевського «Виговський і Мазепа» [3, 417-428]. Її мета - поглибити розуміння висвітлених в романі тодішніх подій української історії. Над художнім оформленням працював Віталій Мітченко. До речі, сам автор вважає цей роман одним із кращих своїх творів [11, 2].

Цікавою є історія надходження до Музею роману Ю. Мушкетика «Останній острів» (1969). У свій час Юрій Михайлович подарував його Б. Антоненку-Давидовичу з таким написом : «Борису Дмитровичу на добрий спомин про спільну працю в журналі «Дніпро». З шаною і побажаннями щастя. Мушкетик». Цей твір передала до Музею 1997 року прийомна донька Б. Антоненка-Давидовича Ярослава.

У колекція МКДУ є також твори Юрія Михайловича іноземними мовами. Це романи: «Вернись в дім свій» угорською мовою (переклад І. А. Убервольф, «Жорстоке милосердя» англійською мовою (переклад О. М. Панасьєва) та «Біла тінь» німецькою мовою (переклад Борбали Сепи).

Як згадувалось вище, в музейній колекції є 19 видань творів Юрія Мушкетика різного періоду. Але загалом за всі роки його літературної творчості вийшло сорок одне видання творів цього автора (наступного року Юрій Мушкетик відзначатиме шістдесятиліття своєї творчої діяльності). Тобто виходить, що більше половини видань відсутні у наших фондах. Без таких значимих творів Ю. Мушкетика : його романів «Крапля крові» (1964), «Погоня : прийдімо, вклонімося…» (1997), «У пастці» (2004); повістей «На круті гори» (1976), «Суд над Сенекою» (1978); збірок оповідань «Серце і камінь» (1962), «Зеленеє жито» (1965) музейна колекція не може вважатися повною. Можливо, слід подбати і про поповнення фондів графічними творами - ілюстраціями та елементами художнього оформлення до видань цього видатного українського письменника (роботами Віталія Мітченка, Василя Перевальського, Георгія Журавського, Бориса Бродського, Георгія Філатова, Ростислава Бєспятова).

Література :

1. Вітчизна. -1955. - № 4.

2. Вітчизна. – 1958. - № 4.

3. Грушевський М. Виговський і Мазепа / Михайло Грушевський / У кн. : Мушкетик Ю. На брата брат. - К. : Рада, 1996. – 320 с. - (Передрук із видання : Літературно-науковий вісник. - 1909. - Т. XVI. Річник 12).

4. Дзюба І. Віч-на-віч з генієм / Іван Дзюба // Літературна Україна. – 1985. - № 15.

5. Дніпро. – 1954. - № 7.

6. Жовтень. – 1954. - № 9.

7. Лупій О. Об’єкт письма / Олесь Лупій // Друг читача. – 1985. – № 50.

8. Мушкетик Юрій. Гетьманський скарб (Роман) / Юрій Мушкетик; Передмова Олекси Мишанича; Художнє оформлення П. А. Крисаченка. – К. : Спалах, 1993. – 434 с.

9. Мушкетик Ю. День пролітає над нами. Повість / Юрій Мушкетик; Ред. Н. І. Тищенко; Художнє оформлення Б. Й. Бродського. – К. : Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1967. – 184 с.

10. Мушкетик Ю. Твори : У 5 т. Т. 1. Смерть Сократа. Суд над Сенекою. Гайдамаки. Жовтий цвіт кульбаби. – / Юрій Мушкетик; Передмова М. Жулинського; Ред. С. А. Захарова; Художнє оформлення В. П. Мазниченка. - К. : Дніпро, 1987. – 608 с.

11. Мушкетик Ю. Це, можливо, найкращий мій твір / Юрій Мушкетик // Літературна Україна. – 1994. – 29 грудня.

12. Мушкетик Ю. Яса / Юрій Мушкетик; Рецензенти В. О. Шевчук, В. А. Смолій, Ілюстрації М. І. Компанця; Післямова В. Смолія; Художнє оформлення В. Соловйова; Ред. В. Я. П’янов. – К. : Радянський письменник, 1987. – 600 с.

13. Ромас Л. Художнє осмислення національної самосвідомості в історичній прозі Юрія Мушкетика : Дис. на здобуття наук. ст. канд. філол. наук: спец. 10.01.01 «Українська література» / Ромас Людмила Миколаївна; Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2006. – 193 c.