КНИЖКОВА ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОРГАНІЗАЦІЯ, ТЕМАТИКА, ПРОБЛЕМИ

Книжкові виставки, як напрям бібліотечно-інформаційної діяльності, з’явились ще в середині ХІХ століття. Виставкова діяльність бібліотек та музеїв є однією з форм розкриття багатства фондів широкому загалу відвідувачів. Це своєрідне мистецтво, результат наукової і творчої роботи бібліотекаря та музейника, одна з найпоширеніших форм бібліотечної роботи, що має на меті популяризацію колекцій, висвітлення актуальних подій сьогодення аби викликати інтерес читачів до літератури різної тематики. Дуже часто, підчас чи після закриття виставки, читачі активніше цікавляться матеріалами дотичними саме до її тематики. Ефективність кожної виставки визначається такими мірилами, як актуальність, корисність, чіткість, простота, легкість сприйняття та естетична насолода.

Це своєрідна подача інформації користувачам про видання, події, проблеми шляхом наочної демонстрації відповідних документів. Важлива перевага і особливість таких виставок — безпосередній показ самих документів, надання читачам шансів оглянути їх. Обсяг, характер, зміст і оформлення виставок залежать від матеріально-технічних можливостей бібліотек та музеїв. Книжкові виставки необхідно розташовувати у зручному місці. Їх оформлення повинно приваблювати відвідувачів, активізувати читацький інтерес, спонукати зупинитися, черпнути інформацію та замислитись.

Найголовніше завдання організаторів — максимально передати, виразити, розкрити концепцію виставок. Варто пам'ятати, що не слід експонувати надто багато документів. Не обов’язково виставляти у вітринах все, що є у сховищах з конкретного питання. Однак, важливо також показати користувачеві, що дана експозиція далеко неповна. Оцінкою результативності виставкової роботи є реакція читачів. Облік видачі експозиційних документів та книг з даної тематики – це мірило ефективності виставки, свідчення того, наскільки успішно справився із завданням бібліотекар (музейник).

Для ефективного проведення книжкової виставки необхідна реалізація кількох важливих етапів:

1. Визначення теми та призначення виконавця, відповідального за підготовку виставки.

2. Уточнення мети, місця та часу проведення виставки, організація реклами.

3. Відбір документів для експонування, фіксація їх у картотеці.

4. Розробка експозиційного плану виставки.

5. Оформлення виставкових об’єктів.

6. Розміщення матеріалу у вітринах, на стендах.

7. Відкриття та експонування виставки, проведення екскурсій та інших заходів біля виставки.

8. Закриття виставки, повернення документів фондоутримувачам.

9. Здійснення аналізу ефективності виставки.

Значимим аргументом успішної організації бібліотечних та музейних виставок є реклами, зокрема, інформаційні повідомлення про неї у періодичних виданнях, на сайтах, у передачах по радіо та на телебаченні. Для достойного представлення об’єктів на виставці слід подбати про їх відповідний експозиційний та експлуатаційний вигляд. Не секрет, що дуже часто раритетні та рідкісні видання не завжди зберігалися в оптимальних умовах, що звичайно відбилося як на їх зовнішньому вигляді, так і на стані збереження. Саме з цією метою експонати, перед тим, як потрапити на огляд широкого загалу відвідувачів, повинні бути відреставровані. Для цього їх очищають сухим, а при необхідності – вологим способом, усувають плями, загальні забруднення та пошкодження, розриви, прориви, пом’ятості, обриви та втрати паперу. Слід пам’ятати, що реставрація повинна бути безболісною, без надмірних втручань в архітектоніку книги, щоб максимально зберегти її автентичність.

Щодо збереження документів, які експонуються на виставці, важливе значення мають умови їх перебування. Необхідно запобігти негативному впливу температурно-вологісного режиму на матеріальну основу книг та гравюр. Бажано, щоб температура у виставковому залі була такою ж, як і у фондосховищах, тобто сягала 16-20°С, а відносна вологість не виходила за межі 50-60%. Виставкові вітрини не рекомендується розташовувати поблизу джерел тепла та вікон з метою уникнення різких атмосферних перепадів. Документи не можна довго експонувати, позаяк можуть початись руйнівні процеси в результаті дії негативних зовнішніх факторів. Для рідкісних та унікальних документів можлива тільки короткочасна експозиція. При відсутності відвідувачів вітрини бажано закривати світлонепроникною тканиною. Варто замінювати цінні оригінали копіями, близькими за зовнішнім виглядом. Значну увагу слід надавати і освітленості експозиції. Давно відомий факт про кумулятивну дію світла. Яскраве штучне та природне освітлення, які сприяють кращому огляду експозиції, насправді через деякий час призводять до фотохімічного руйнування паперової основи книг, гравюр та документів. Тому їх освітленість не повинна перевищувати 75 лк. Важливим моментом для збереження є віддаль від світильника до документа, за нормами вона повинна перевищувати 0,5 м. Документи, освітлені більше ніж допустимо, нагріваються також наднормово, що звичайно прискорює процеси їх природного старіння. Для зменшення шкідливого впливу сонячного світла та дії ультрафіолетового випромінювання рекомендується вікна захищати шторами чи жалюзі. Один з кращих варіантів експонування книг, документів, ілюстративних матеріалів, виставкових предметів — у спеціалізованих виставкових скляних вітринах з підсвічуванням (габльотах). З метою збереження цінних оригіналів документів вітрини виготовляють зі скла, яке не пропускає ультрафіолетові промені. При необхідності захисту унікальних експонатів від шкідливого впливу атмосферного повітря у вітринах створюють середовище насичене інертними газами. На замовлення Львівського музею історії релігії спеціалістами Українського науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка було виготовлено виставкові вітрини для захисту експонатів від руйнівного впливу оточуючого середовища. Для зменшення коливань вологості в експозиційних вітринах можна застосовувати буфери або сорбенти. Це вологовмісний матеріал, який у разі підвищення рівня вологості адсорбує водяну пару, а при пониженні – віддає її. Одним з таких є силікагель. На сьогодні кращим вважають новий буферний матеріал Frt-Sorb, який розроблено спеціально для музеїв. В Інституті каталізу СВ РАН був синтезований новий матеріал ARTIC, який працює за принципом моноваріантної рівноваги і підтримує відносну вологість в інтервалі 50-60%.

Розглянемо деякі побажання до представлення експонатів на виставці. Порядок розташування книг у вітринах залежить від послідовності висвітлення питання. Ілюстрації ставлять поряд з тими книгами, до змісту яких вони мають відношення. Схематичність розташування матеріалу слід поєднувати з виразністю показу, позаяк враження від виставки складається, перш за все, від того, настільки експонати підкреслюють і розкривають тему. Використання колористичних і розмірних співвідношень експонатів, дозволяє посилити ефективність сприйняття виставки, підкреслити багатство та різноманітність матеріалу, виділити основні проблеми і найважливіші твори. Якість виставок визначається новизною та оригінальністю. Цьому сприяють вдало підібрані ілюстрації, фотографії, що відповідають темі виставки. Інтерес до експозиції визначається і тим, як уміло представлені видання, наскільки образно передається основна тема, чи вдало сполучаються документи, графічні та допоміжні матеріали. Тема, назва, елементи оформлення мають пробудити у обсерватора бажання познайомитися з представленими книгами та супутніми матеріалами. При оформленні виставок важливо образно передати елементи духу тієї епохи, яку відображає експозиція. Цього можна досягти за допомогою фотографій, ілюстрацій, добору шрифтів і кольорів для підписів та заголовків.

Види виставок різноманітні як за змістом, так і за оформленням. Їх можна розподілити на декілька груп. Серед них – книжкові виставки інформаційного характеру, які представляють новинки видань. Такі постійно діючі виставки влаштовують з метою безперервного моніторингу нових надходжень літератури. Невичерпними за змістом є тематичні виставки. Це виставки присвячені актуальним проблемам сучасності, до певної пам'ятної чи знаменної історичної дати та виставки-персоналії, присвячені життю і діяльності видатних людей. Великого значення набувають інноваційні нетрадиційні виставки. Для створення привабливого цілісного образу, вагомого пізнавального значення, крім книг, періодичних видань, доцільно розміщувати різноманітний ілюстративний матеріал, аксесуари (предмети, макети, моделі, муляжі, бутафорію), змістовно пов'язані з проблематикою. Розглянемо деякі з виставок, які найчастіше організовуються у нашій книгозбірні – Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника (ЛННБУ ім. В. Стефаника).

Виставка-реклама. Рекламу Бібліотеки і її можливостей зазвичай представляють постійні або тимчасові експозиції публікацій про історію її створення. Демонстрація раритетів, ілюстративних матеріалів про етапи розвитку бібліотеки, відгуки читачів і гостей та інші матеріали завжди зацікавлюють відвідувачів. Роботу бібліотечних науковців і дослідників рекламує виставка “Видання бібліотеки”.

Виставка-знайомство. Організовується для того, аби познайомити відвідувачів бібліотеки з цікавою людиною (місцевий діяч, відома людина), роботою певного відділу і т.д. Наприклад, у ЛННБУ ім. В. Стефаника було розгорнуто виставку праць доктора історичних наук, професора, відомого вченого-археолога, діяча української культури, публіциста, дійсного члена і голови археологічної комісії Наукового товариства ім. Т. Шевченка, співзасновника і активного учасника „Руської бесіди”, багаторічного директора, а тепер почесного директора Бібліотеки – Л. І. Крушельницької. Цікавими стали виставки наукових праць відділу наукової бібліографії бібліотеки та Відділення “Науково-дослідний центр періодики”. До ювілею відділу наукової реставрації та консервації рідкісних видань проведено виставку-звіт реставрованих стародруків, рукописних книг та графічних творів. Це дозволило не тільки працівникам бібліотеки, а і обширному колу відвідувачів пізнати аспекти діяльності вказаних інституцій.

Виставка-презентація. До таких слід віднести представлення нової книги, журналу, газети, незвичайне розкриття їхнього змісту із застосуванням технологій рекламної діяльності. Так, нещодавно, в рамках XVII міжнародного форуму видавців у Львові, відбулося декілька презентацій книг, на які у приміщення Бібліотеки, окрім її постійних користувачів, приходили ще й пересічні львів’яни і гості міста. Подібні заходи сприяють знайомству не лише з авторами та їх працями, але й популяризації гостинності закладу і добре поставленої організаційної та адміністративно-господарської діяльності.

Виставка часописів. Здебільшого це представлення нових журналів, розташованих на стендах за галузями знань. Періодично облаштовують експозицію часописів об’єднаних спільною ідеєю, напрямком, фабулою. Скажімо, до 110 річниці від дня створення товариства „Сільський господар” у Бібліотеці розгорнуто книжково-журнальну ілюстративну виставку. Оскільки, вказане товариство надавало великого значення поширенню знань через видання часописів, у експозиції було представлено численні видання „Господарського часопису”, двотижневика „Сільський господар”, місячників „Український пасічник”, „Практичне садівництво”, ілюстрований „Календар Сільського господаря” тощо.

Виставка-експозиція. Прикладом можуть служити покази картин чи їх репродукцій, графічних творів зі зображенням історичних подій або приурочених конкретним постатям. Так, у Відділенні "Палац мистецтв ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів" постійно організовуються виставки-експозиції, які мають значний успіх у мешканців та гостей міста. Серед останніх – виставка «Юліуш Коссак. 185 років від дня народження», присвячена ювілейній даті відомого європейського художника. Багато з експонованих творів митця (рисунки, акварелі, гуаші, естампи) з фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника маловідомі у науковій літературі, а саме: «Адам Міцкевич у Садик-паші у Туреччині», «Ференц Ліст», «Вид Красічина» та інші. Також були представлені фоторепродукції низки творів, виконаних у відомих майстернях Львова, Кракова, Варшави. Виставку у значній мірі доповнював бібліографічний матеріал.

Цікавою була виставка графіки та живопису на склі Анастасії Кобельки, присвячена 100-літтю Б.-І. Антонича. Маґістр Львівської національної академії мистецтв експонувала у виставкових залах Відділення 80 творів за мотивами поезії. Серед них переважали ліногравюри та живопис на склі. Чимало назв творів — рядки з віршів поета: “У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло”, “В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий”, “Антонич теж звіря сумне і кучеряве”.

Виставка книжкових ілюстрацій. На виставці розташовуються книги на будь-яку тему, але акцент робиться на ілюстрації. Так, до 90-річчя Кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства у музеях м. Львова відбулося відкриття ряду виставок наукових і творчих здобутків кафедри. Цікавими були виставки творчих робіт В. І. Касіяна, О. Л. Кульчицької, а також книг, ілюстрованих студентами та викладачами кафедри. Велике захоплення викликали дипломні проекти студентів четвертих – п’ятих курсів. Вони розкрили погляд на книгу як художню цінність, де синтез тексту й ілюстрацій створював неповторний образ. З нагоди святкування ювілею Кафедри у ЛННБУ ім. В. Стефаника було організовано виставку наукових праць. Тут експонувалася низка матеріалів, підібрана з фондів бібліотеки, знайомство з якими дозволило ширше представити творчий і науковий доробки викладачів та випускників кафедри. Матеріали включали ряд монографій, підготовлених викладачами, каталоги виставок, у яких розкривалися творчі здобутки педагогів та кращих випускників, книги, у яких висвітлено життєвий шлях митців і дано аналіз їх професійної діяльності. Значне місце було відведено науковому доробку народних художників В. І. Касіяна, О. Л. Кульчицької, Г. І. Нарбута, академіка Я. П. Запаска та інших.

Сьогодні невід'ємною складовою бібліотечної та музейної виставкової діяльності стають віртуальні електронні виставки. Ця нова форма експонування документів впроваджується у бібліотеках та музеях завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій. Захід реалізується за рахунок інтернет-ресурсів, у межах якого установа має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відео-зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Значну увагу при організації віртуальних виставок слід приділяти дизайнерському оформленню, оскільки це чудовий спосіб продемонструвати рівень заходу.

Використання віртуальних виставок у бібліотечній та музейній практиці дозволяє вирішити низку проблем, які неможливо розв'язати традиційними методами. Це, зокрема:

– забезпечення збереження експонатів;

– оперативність організації виставки та можливість постійного її поновлення новими документами;

– представлення документів у потрібній кількості назв;

– необмеженість терміну експонування документів;

– можливість перегляду змісту окремих документів та ілюстрацій;

– представлення документів, які відсутні у фондах даної бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми;

– можливість дистанційного перегляду виставки у будь-який час.

Основна мета виставок — інформаційне обслуговування, реклама бібліотеки чи музею та їх інформаційних послуг. Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень, а також наочно ознайомитися з інформаційним ресурсом і одержати додаткову інформацію. Такі експозиції можуть готуватися паралельно з традиційними книжковими виставками або бути самостійною формою розкриття та популяризації фондів. Вони є ефективним інструментом залучення користувачів до бібліотеки, засобом створення її позитивного іміджу.

Таким чином, виставкова діяльність бібліотек є значимою ділянкою донесення інформації читачеві, однак потребує особливого підходу щодо фахової організації для забезпечення збереженості експонованих об’єктів з одночасним представленням їх у повному обсязі.