Про атрибутування окремих видань творів Т.Шевченка у колекції МКДУ

В історії українського життя літературна і мистецька спадщина Тараса Шевченка займає особливе місце і є одним із найцінніших національних надбань. Тому наявність у музейній колекції його прижиттєвих видань або оригінальних мистецьких творів додає їй значимості та унікальності.

Як відомо, за життя Тараса Шевченка його твори окремими збірками виходили вісім разів: «Кобзар» (1840), «Гайдамаки» (1841), «Тризна» (1844), «Гамалія» (1844), «Живописная Украина» (1844), «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» (1844), «Кобзар» (1860), «Букварь южнорусский» (1861).

У колекції Музею книги і друкарства України є чотири прижиттєві видання, окремі посмертні видання другої половини ХІХ ст., рідкісні вже на сьогодні видання першої половини ХХ ст., довоєнні та післявоєнні видання, видання т.зв. періоду розвинутого соціалізму та сучасні видання творів Шевченка – загалом близько чотирьохсот назв видань.

Під час підготовки каталога «Видання творів Тараса Шевченка і графічна шевченкіана у колекції Музею книги і друкарства України» було проведено їх огляд і звірку.

Найпершу увагу, безперечно, спочатку звернено було на перше видання «Кобзаря» 1840р. (Др-1038), яке згідно опису (Шевченко Т.Г.Кобзарь Т.Шевченка. - Спб.: Тип. Е.Фишера, В 1840. – 114с., 19 см) вважалося оригінальним. Заборона і вилучення творів Шевченка після його арешту 1847 року зробили це видання ще за життя Шевченка раритетом. На сьогодні у світі збереглось лише кілька першодруків «Кобзаря» 1840року. Як свідчать фондова документація, книжку було закуплено у 1977р. у Шеремет В.М. (Ужгород) як оригінальне видання «Кобзаря» Т.Шевченка 1840року.

Перший «Кобзар» Шевченка вийшов невеликим накладом – більше тисячі примірників. Видання було дуже скромне і водночас дуже ошатне. Книжка була середнього формату у м”якій синій паперовій обкладинці. Надрукована на гарному папері чітким шрифтом. Був продуманий розподіл тексту на частини. Кожен твір розпочинався зі спуску на непарній сторінці. Назва кожного твору з присвятою була надрукована на окремому шмуцтитулі. Шрифти шмуцтитулів гармонійно підібрано до основного шрифту книжки.

На фронтиспісі – ілюстрація «Кобзар з поводирем» роботи Василя Штернберга. З офортом вдало поєднується титульна сторінка – напівсвітлим шрифтом набрано назву «Кобзарь».

Для встановлення оригінальності музейного примірника було проведено експертизу - порівняння його із оригінальним примірником «Кобзаря», що зберігається у Відділі рукописів і текстології Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (ф.1, од.зб.533).

У результаті порівняння цих двох видань виявлено: Офорт В.Штернберга «Кобзар з поводирем», вміщений на фронтиспісі, у оригінальному виданні на 1мм більший за той, що на музейному примірнику; велика також різниця у насиченні чорного кольору і чіткості відбитку – більш насичений колір у оригіналі і чітке зображення штрихів; сіро-чорний колір і дещо розмитий рисунок у нашому виданні. Папір, на якому надруковано «Кобзар» 1840р. - якісний, тонкий, без водяних знаків. Блок рівний, обрізаний. Папір у виданні (Др-1038) також без водяних знаків, але нижчого ґатунку, з волокнами. Блок з нерівними краями, погано обрізаний.

Шрифти на титулі, шмуцтитулах і шрифти текстові в оригінальному примірнику – насиченого чорного кольору, дещо видовжені, порівняно із шрифтами музейного примірника.

В оригінальному примірнику «Кобзаря» є типографські позначки, що відсутні у примірнику з колекції МКДУ: На С.53 - цифра «3» На С.55 – «зірочка» На С.77 – цифра «4» На С.79 - «зірочка» Висновок був однозначним : видання «Шевченко Т.Г. Кобзарь Т.Шевченка. - Спб.: Тип. Е.Фишера, 1840. – 114с., 19 см.» (Др-1038) є фототипічним перевиданням «Кобзаря» 1840 року, що вийшло у Львові на кошти Наукового товариства імені Шевченка у 1914 році до 100-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. Його бібліографічна картка має бути такою: Шевченко Т.Г. Кобзарь Т.Шевченка. – Фототипія першого видання 1840р.- Львів: Накладом Наук. Т-ва ім.Шевченка. Друк. Наук. Т-ва ім.Шевченка,,1914.-114с.,1 арк. Мал. – Факс. Відтворення вид.: Кобзарь Т.Шевченка. - Спб.: Тип. Е.Фишера, 1840. – 114с., 19 см.

Це перше факсимільне видання «Кобзаря» 1840р. Тараса Шевченка. Його наклад був 3 000 примірників. Оскільки своїм форматом, папером і друком воно найбільше наближене до оригіналу, у багатьох музеях і приватних колекціях вищевказане факсимільне львівське видання 1914 року вважають першодруком «Кобзаря» 1840р.

Без дати і місця видання у нашому зібранні було кілька «Кобзарів» Т.Шевченка, надрукованих вже після його смерті. Їх атрибутовано завдяки праці Володимира Дорошенка «Бібліографічний покажчик творів Т.Шевченка. 1840-1938», а також шляхом порівняння проблемного видання з наявними у музеї примірниками. У Музеї небагато київських видань ХІХст., тому їх виявлення серед проблемних примірників збагатипо і доповнило нашу колекцію.

Перші видання творів Т.Шевченка у Києві («Гайдамаки» і «Наймичка») вийшли з друкарні М.Фріца в 1875р., а згодом окремі твори виходили за сприяння «Киевской старины» у друкарнях В.Давиденка, Г.Корчак-Новицького, В.Наголкіна. А «Кобзаря» тут надрукували через 28 років після смерті Шевченка.

У київських книгарнях продавали довгий час петербурзькі його видання. Так, коли 1883р. і 1884р. у Петербурзі вийшов «Кобзар», упорядником якого був Вільям Беренштам, київський книготорговець і видавець Л.Ільницький придбав весь наклад 1883року і у другій половині року книжка появилася у київських книгарнях, Про великий попит на «Кобзар» писали тоді місцеві газети: «…Тільки прибуде з Петербурга одна партія, як протягом дня її всю розкуповують». Цікаво, що до свого видання В.Беренштам мав намір помістити автопортрет Шевченка у солдатській формі, що було заборонено Петербурзьким цензурним комітетом 12 січня 1883р. У Музеї на сьогодні є три примірники видання під назвою «Збирнык творів: Т. І: Кобзарь. Упорядник В. Беренштам. – СПб.: Тип. В. С. Балашева, 1883. - На тит. арк. епіграф з твору автора. У кн. також: Од выдавця: (Передм.); Назар Стодоля: (Драма). – 524с. - Наклад 6 600 прим. - 22 см. З портретом. (Др – 95, Др – 3510). Одне з них (ДР-880) «.Кобзарь. б/м, б/в, б/р» було атрибутовано за аналогією.

За аналогією з виданням (Др – 4308) було поставлено дату -1911р. до видання Др –3998, яке тепер представлене у каталозі як «Кобзарь. Собрание сочинений. З портретом. - СПб.: Тип. М. А. Безсонова, 1911.Т.ІІ. -304 с., 21 см. З портретом. (Бесплатное приложение к журналу «Пробуждение»).

Слід наголосити, що видавати твори Шевченка у Києві було набагато важче , ніж у Петербурзі та Москві – після Валуєвського та Емського указів тут видання проходило через значно жорсткішу цензуру. Тому київські видавці довго боялися самостійно видавати Шевченків «Кобзар». Перше його видання здійснив у 1889р. Франц Йогансон. Через п’ять років, у 1894р., він двічі перевидав «Кобзар» (перший наклад мав 2 000 примірників, був надрукований на кращому папері і коштував 1р.50 коп.; другий – накладом 4 000 примірників.

Завдяки цій інформації і бібліографічному покажчику В.Дорошенка було встановлено, що «Кобзар», який значився у картотеці як «Твори. б/м, б/в, б/р» ( Др-1033) і виявився цим відомим київським виданням 1894р.: Кобзарь: С портретом и видом могилы. – К.: Изд. К. М. Гамалии, приобретенное Ф. А. Іогансоном. Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1894.

Як відомо, першим, повним на той час виданням творів Шевченка став «Кобзар» 1907р., що вийшов у друкарні Шмідта на кошти Товариства Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах С.-Петербурга і Благодійного товариства видання загальнокорисних і дешевих книг. Його редактору – відомому літературознавцю, історику, фольклористу і бібліографу Василю Доманицькому, вдалося розшукати багато нових творів Т.Шевченка, до того невідомих, серед яких були й ті, що знаходилися в архівах департаменту поліції. В.Доманицький звірив тексти з рукописами та друкованими варіантами та упорядкував їх хронологічно. Він вперше надрукував Шевченкові твори, що до того не друкувалися в Росії: «Марія», «Саул», «І Архімед і Галілей», повні тексти поеми «Сон» і «Кавказ».

«Кобзар» 1907 року10-тисячним накладом вийшов на кошти Василя Федоровича Симиренка (у Музеї є два примірники цього видання). 1908 р. воно було перевидано двічі – загалом 25-тисячним накладом. У нашій колекції був зареєстрований один примірник другого видання (Др -1045), який виявився ідентичним до видання «Кобзаря» (б/м, б/в, б/р; ДР-3334). Його і було визначено як видання: «Кобзарь. Друге видання «Общества им. Т. Г. Шевченко вспомоществования нуждающимся уроженцам Южной России, учащимся в высших учебных заведениях ю С.-Петербурга» та «Благотворительного Общества издания ощеполезных и дешевих книг». - СПб.: Книгопечатня Шмидт, 1908. – 636 с. - Наклад 16 000 прим. - 22 см. З портретом. На жаль, ми не маємо третього видання «Кобзаря» за редакцією В.Доманицького, яке у 1910р. здійснив Валентин Яковенко).1886р. у знаменитій петербурзькій друкарні Олексія Суворіна з’ явилося видання поеми»Гайдамаки» з ілюстраціями відомого українського художника Опанаса Сластьона. Текст був надрукований українською і російською мовами (переклад М.Гербеля). Передмову до книжки написав Дмитро Яворницький.

Це було перше мистецьки оформлене видання Шевченкових творів. Воно видане великоформатним альбомом. 350 малюнків і тексти надруковані на якісному папері. Крім ілюстрацій О.Сластьона, тут є заголовна віньєтка В. Верещагіна з його малюнком «Шевченко в труні». На сьогодні це видання є раритетом, воно було видано накладом 3 000 примірників.

У нас є також надзвичайно гарне, розкішне, великоформатне перевидання поеми (Др-3072) із знаменитими ілюстраціями Опанаса Сластьона. (Київ-Лейпціг, Українська накладня, Галицька накладня, Коломия»), яке було закуплено 1979р. У Чубатого Р.С. у Коломиї. Книжка була описана без зазначення року видання. У Коломиї поему вперше надрукували 1899р. «Гайдамаки» у друкарні Михайла Білоуса (140с.); у 1915р. поема вийшла з поясненнями Івана Шпитковського у «Загальній книгозбірні» (згодом тут було ще одне її перевидання). А наше видання «Шевченко Т.Гайдамаки. – Киъв-Лейпціг-Коломия: Українська накладня, 52с.» здійснено 1919 року. Джерелом інформації для встановлення року видання став каталог Івана Монолатія «Коломийські книжкові видання 1864 -1941, надрукований у науково-популярному віснику музею історії міста Коломиї «Літопис Коломийський» (1993, №1). Згідно встановленої дати книжку треба перенести до групи Р-І.

Ще одна дата – 1905р. була прочитана на обкладинці при огляді московського видання поеми «Наймичка» (Др-4000) (Батрачка. Поэма. Перевод В.Соболева. Изд. М.В.Клюкина М.В. М., Тип. Г.И.Простакова. 32с., 18 см

Серед атрибутованих видань, крім літературних творів Т.Шевченка, є також видання його мистецької спадщини. Так, під умовною назвою «Шевченко Т.Малюнки. 18 репродукцій. Б/р., Б/м. 18с., 34 см» було видання ДР-3338, яке виявилося знаменитим виданням «Офорти Т. Шевченка. – К.: Накладом В.Тарновського: Типография С. В. Кульженка, 1891. – 18 с., 34см), що вийшло накладом всього 100 примірників.

Ще одне видання -ДР-876 під назвою «Шевченко как живописец и гравер» (б/м, б/в, б/р) виявилося київським виданням, що здійснив журнал «Искусство» 1914 р. Альбом містив 24 чорно-білі репродукції з малюнків Т.Шевченка. У нашому примірнику їх 6.

У музейній колекції є дві листівки (ДР-4734; ДР-4735) з портретами Тараса Шевченка, подаровані 1997р. киянкою В.І.Яворською. У фондовій документації вони були записані просто як поштові листівки з однаковими вихідними даними – дата 1918р., видавництво «Криниця». Джерелом для їх атрибутування стала праця В.Яцюка «Шевченківська листівка як пам’ятка історії та культури 1890-1940» ( К. : Криниця, 2004).

Їх бібліографічні картки мають бути наступними: ДР-4734 Кадулін Володимир Портрет Т.Г.Шевченка. Поч.ХХст. Вид.Гордієнка 1917. 14,0х9,3. Б/н. ДР-4735 Борель П. Портрет Т.Г.Шевченка, Папір, літографія. К.: Криниця, 1918.

Нашу увагу привернула також обкладинка видання «Шевченко Т.Г.Поезії. К., Вид-во «Час»: Друк. І-ої Київської друк. Спілки, 1914. 12с., 19см» (ДР-3999). На ній в центрі – портрет Шевченка у лавровому вінку; внизу – співає старий кобзар. Все намальоване на тлі схилу Дніпра у Києві.При опрацюванні літератури знайшлася інформація, що ця книжка одна із серії дешевих шевченківських видань, що виходили з обкладинкою відомого українського художника Амросія Ждахи у видавництві«Час» до 100-річчя від дня народження поета.

Підготовка каталога Шевченківських видань вимагала огляду і звірки кожної книжки. У групі ДР на сьогодні 44 видання у 55 примірниках. З них 5 видань було атрибутовано повністю; у 4-х – здійснено часткову атрибуцію. Атрибутовано також дві листівки з портретами Шевченка, які ми ввели до образотворчої частини. Внесено також доповнення про наклади видань, виправлено помилки у написанні прізвищ видавців, назв видавництв, тощо.