Трапезна палата

Західний фасад

Будівництво трапезних при монастирях було викликане вимогами Студійського статуту щодо спільного харчування ченців. Приблизно на тому місці, де стоїть сучасна споруда, у 1108 р. було вимуровано монастирську трапезну, але під час землетрусу у 1230 р. вона зазнала значних ушкоджень.

Сучасна трапезна палата — це просторе, поділене вздовж металевими стовпами на три частини приміщення. Біля центрального стовпа знаходилася кафедра, з якої під час трапези читали житія святих. З південного боку до палати примикала кухня. Подібну конструкцію трапезна палата Печерського монастиря зберегла до перебудови, здійсненої на початку XX ст.

• 

  Трапезна палата з трапезною церквою на задньому плані

• 

  Вхід до Трапезної палати

Обідні столи стояли по периметру вздовж трьох стін. Посуд, яким користувалися ченці, за старовинним звичаєм був виготовлений з олова. Братія починала трапезу після молитви за сигналом дзвонаря. Чотири рази на рік у святкові для Печерського монастиря дні — Успіння Богородиці, дні пам’яті преподобних Антонія та Феодосія і в день освячення Великої церкви — на загальній трапезі був присутній священноархімандрит Лаври, митрополит Київський і Галицький. До урочистого столу запрошували деяких шанованих світських осіб, але це не впливало на усталений порядок братської трапези.

Про діяння святих ченцям нагадували не тільки тексти житійних книг, що їх читали під час трапези, а й живописні образи на стінах.