Від колекції до традиції

«Кавові історії Грушевських»

Чи вмів Грушевський відпочивати і що було сенсом і насолодою цього відпочинку? І які улюблені каварні відвідував у Львові, Києві, Відні? І що таке "редакційні бали" за колишньою адресою Хрещатик, 40? Про все це ми з задоволенням розповімо, пригостивши філіжанкою запашної кави!

Різдвяно-новорічні свята в родині Грушевських

В очікуванні новорічно-різдвяних свят всі діти й дорослі живуть надією, що казка стане реальністю. А ще живуть споминами про минулі роки. А ще цікавляться, якими ж сподіваннями жили століття тому наші попередники. Музейники, особливо працівники меморіальних музеїв, намагаються виявити відомості про те, як відзначали ці свята їхні патрони, чим наповнювалися їхні оселі в такі урочисті хвилини. Досліджуючи колекцію Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, звернули увагу на поштові вітальні листівки «З Різдвом Христовим!» та «З Новим Роком!». Саме ці вишукані кореспонденції спонукали до пошуку джерел про різдвяно-новорічні традиції та настрої славної української родини Грушевських.

Рецепти сирної паски від Катерини Грушевської

До святкового столу на Великдень родина вченого, окрім іншого, готувала сирну паску. У 1925 р. на прохання двоюрідної сестри Ольги Микласевич, що мешкала на той час у Стрию, Катерина Грушевська поділилася чотирма рецептами цієї традиційної для Наддніпрянської України страви.

Великодні Грушевських

Сповідуючи християнську мораль та родинний пієтизм, всі Грушевські особливо шанували Різдво та Великдень, не забуваючи при цьому споконвічними «Христос народився!» та «Христос воскрес!» вітати всіх рідних, друзів, приятелів, знайомих. Для реконструкції цих урочистостей Михайло Грушевський залишив унікальні джерела — щоденники, спомини, автобіографії, листи. Послуговуючись ними, спробуємо відчути та передати цього разу Великодні приготування та святкування в різні роки: від 1890-х до початку 1930-х.