Усі статті ВУАМ

Євген Желехівський – автор «Малорусько-нїмецького словника»

У фондах відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України зберігається велика колекція архівних матеріалів відомих українських діячів культури кінця ХVІІ – ХХ століть. Нашу увагу привернули документальні рукописні джерела відомого мовознавця, фольклориста, педагога і громадського діяча Євгена Ієронімовича Желехівського. У центрі нашого дослідження - листи Євгена Желехівського до М.Драгоманова, М.Бучинського, В. Левицького, Ю.Федьковича, І.Белея та ін.

Читати далі

Книжки від Михайла Максимовича у особистій бібліотеці Тараса Шевченка

Видатний український вчений-природознавець, історик, філолог і етнограф Михайло Максимович належав до найближчого кола друзів і знайомих Тараса Шевченка. Вони познайомилися у 1843р. у Києві і їхнє приятельство тривало до кінця поетового життя.

Читати далі

Книжка з колекції Павла Платоновича Потоцького

Колекція Павла Платоновича Потоцького (1857-1938) є однією з найвидатніших за всю історію українського бібліофільства. Її він збирав упродовж сорока років. Як відомо, все його надбання у 1926 році було перевезено в Україну і розміщено на території Києво-Печерської лаври в Музейному містечку. На небосхилі XVII – XVIII ст. яскраво світяться імена плеяди культурно-освітніх діячів, письменників. Вони заклали основу творення нової української літератури.

Читати далі

Серед урядовців завівся крадій живопису?

В УНІАН потрапила течка з вельми цікавими документами. У Національному художньому музеї України (НХМУ) проводиться внутрішнє розслідування, яке ініціював директор музею Анатолій Мельник. Причина розслідування — з приміщень Кабінету міністрів України зникли чотири картини видатного українського імпресіоніста Миколи Глущенка.

Читати далі

Читати далі

Читати далі

Жіноча молитва за Шевченка

Як свого визнаного і шанованого поета, зустрічала Україна Тараса Шевченка влітку 1843 року. Його «Кобзар» збудив національні почуття, любов до рідного слова не тільки серед простого народу, а й серед українського панства. Для людей, з якими зустрічався і спілкувався тоді поет, «сяйво духу його було чимось надприродним», - згадував Пантелеймон Куліш. Цим сяйвом Шевченкового духу було овіяне і яготинське товариство, де він прожив впродовж трьох місяців.

Читати далі

Фольклорно-етнографічний нарис Олександра Боровиковського «Женская доля по малороссийским песням»

Як відомо, український фольклор, який увібрав в себе знання, досвід, пам'ять про минуле на різних етапах історичного розвитку, формувався упродовж багатьох століть. В його особливу галузь виокремились народні пісні. Перший дослідник епічно-пісенної творчості України Микола Цертелєв поставив українську народну пісню вище найталановитіших романів і поем, оскільки, як він відзначив, ці пісні демонструють «геній і дух народу».

Читати далі

Ігор Ольгович, князь Київський, як предтеча «Слова о полку Ігоревім»

Ігор походив із гнізда Ольговичів, хороброго і войовничого роду Чернігівських князів. Ігорю підпорядковувалася Новгород-Сіверська волость. Батьками його були Олег Святославич (онук Ярослава Мудрого) та Осолука, половецька княжна, яку під час святого хрещення нарекли ім’ям Феофанія.

Читати далі

Науково-публіцистичні праці Л.Биковського видані у ХХ столітті (до 115-річчя від дня його народження)

Лев Юстимович Биковський (1895-1992) – це видатна багатогранна, високоінтелектуальна особистість, громадсько-політичний, культурно-освітній, науково-організаційний діяч, науковець, поборник української державності. Інженер-економіст за освітою, він став відомим журналістом і вченим – книгознавцем, бібліотекознавцем, теоретиком та істориком культури, книжкової культури зокрема.

Читати далі