Статті

Україну збагатили спадщиною

На 37 сесії ЮНЕСКО у список всесвітньої спадщини додано два об’єкти з України.
Читати далі

Михаил Пиотровский: «Вообще музей должен быть неприкосновенным, абсолютно автономным»

Інтерв’ю з директором Державного Ермітажу, член-кореспондентом Російської академії наук та Академії мистецтв РФ, професором Санкт-Петербурзького державного університету, членом президії Комітету з державних премій при президентові РФ, російського комітету ЮНЕСКО Михайлом Борисовичем Піотровським.
Читати далі

Ольга Пламеницька: «Споруди — як люди. І вони, як люди, бувають беззахисними...»

18 квітня в Україні відзначали День пам’яток історії та культури. Ексклюзивне інтерв’ю з українським архітектором-реставратором, істориком архітектури Ольгою Пламеницькою.
Читати далі

Коментар до повідомлення «Пожежа в музеї»

Щойно спалена баня села Михайлівка Олевського району — цінна пам’ятка народної культури, зведена на початку 20 століття. Про існування традиційних бань в Україні мало відомо, тож пам’ятка заповнює цю невідому сторінку культури. Баня мала всі ознаки будівельних традицій Полісся. Це пам’ять про дві світові війни і збройні лихоліття, що півстоліття безперервно терзали народ. Ця пам’ять разом з банею зникла з нашої культури. Вириваючи сторінки пам’яті, спрямовуємо рух у безпам’ятство.
Читати далі

Quo vadis, музею?

Взятися за перо спонукали мене публікації про проблеми Національного музею народної архітектури та побуту України на музейних сайтах у лютому нинішнього року, зокрема на сайті ВУАМ статті відомої дослідниці народної культури України, скансенознавця з понад 40-річним стажем роботи у зазначеному музеї, заслуженого працівника культури України Лідії Орел та відповідь директора музею Дмитра Заруби на цю статтю.
Читати далі

На статтю Лідії Орел вирішив відповісти Дмитро Заруба

У середу, 7 лютого подзвонив Дмитро Заруба. Попросив зняти з сайту ВУАМ матеріал Лідії Орел «Національний музей народної архітектури та побут стає розважальним закладом» або подати і його коментар-звіт про роботу Музею за рік як спростування. Мотивація проста — матеріал тенденційний, налаштований проти нього і є поглядом лише однієї людини. Свій коментар-звіт надіслав через тиждень.
Читати далі

Національний музей народної архітектури та побуту України стає розважальним закладом

Pirohiv-pubs-2.jpg

У Музеї значно скорочено кількість науковців, насамперед тих, що його створили. Схоже, нас намагаються перетворити на резервацію, і до цього докладають організованих зусиль.

Читати далі

Слово на захист Софії

На сайті Мінкультури України розміщено відповідь на «Звіт про результати перевірки ефективності використання коштів державного бюджету на утримання і збереження Національного заповідника «Софія Київська» та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника» за 2011 рік і 9 місяців 2012 року, проведений Рахунковою палатою і затверджений Постановою Колегії Рахункової палати України від 28.11.2012 №22-4. На слуханнях представники Рахункової палати ознайомили всіх зі своїми приголомшуючими висновками по двох національних заповідниках.
Читати далі

Музейні предмети. Вартість, оцінка, ціна.

120px-NHMB-Silver-gilt-rhyton-Zlatinitsa-Malomirovo-Treasure-4centuryBC.jpg

До Міжвідомчої робочої групи з вироблення позиції щодо обліку музейних предметів та їх можливого взяття на бухгалтерський облік. Для музеїв і музейних працівників суть цієї проблеми не у взятті на бухгалтерський облік, а у встановленні ціни музейного предмета і її відображенні у фондово-обліковій документації. Як ця дія — встановлення ціни Музейного предмета — буде відображатись в документах бухобліку і чи буде, — про це потім.

Читати далі

Серед урядовців завівся крадій живопису?

В УНІАН потрапила течка з вельми цікавими документами. У Національному художньому музеї України (НХМУ) проводиться внутрішнє розслідування, яке ініціював директор музею Анатолій Мельник. Причина розслідування — з приміщень Кабінету міністрів України зникли чотири картини видатного українського імпресіоніста Миколи Глущенка.
Читати далі

* * *

Статті ВУАМ

Євген Желехівський – автор «Малорусько-нїмецького словника»

У фондах відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України зберігається велика колекція архівних матеріалів відомих українських діячів культури кінця ХVІІ – ХХ століть. Нашу увагу привернули документальні рукописні джерела відомого мовознавця, фольклориста, педагога і громадського діяча Євгена Ієронімовича Желехівського. У центрі нашого дослідження - листи Євгена Желехівського до М.Драгоманова, М.Бучинського, В. Левицького, Ю.Федьковича, І.Белея та ін.
Читати далі

Книжки від Михайла Максимовича у особистій бібліотеці Тараса Шевченка

Видатний український вчений-природознавець, історик, філолог і етнограф Михайло Максимович належав до найближчого кола друзів і знайомих Тараса Шевченка. Вони познайомилися у 1843р. у Києві і їхнє приятельство тривало до кінця поетового життя.
Читати далі

Книжка з колекції Павла Платоновича Потоцького

704-Статті.P071111 13.24.jpg

Колекція Павла Платоновича Потоцького (1857-1938) є однією з найвидатніших за всю історію українського бібліофільства. Її він збирав упродовж сорока років. Як відомо, все його надбання у 1926 році було перевезено в Україну і розміщено на території Києво-Печерської лаври в Музейному містечку. На небосхилі XVII – XVIII ст. яскраво світяться імена плеяди культурно-освітніх діячів, письменників. Вони заклали основу творення нової української літератури.

Читати далі

Виставки ВУАМ

Виставка «Серпневий вернісаж українського декоративно-ужиткового мистецтва»

704-Виставки.DSCN9367.JPG

На виставці представлені всі напрямки декоративно-ужиткового мистецтва київських художників - художнє скло, текстиль, кераміка, метал, емаль та ювелірне мистецтво.

Читати далі

Виставка скульптури братів Озюменків Андрія і Петра

704-Виставка..Sm-86.jpg

Персональна виставка.

Читати далі

Виставка «Симфонія кольору»

704-Виставки.15.jpg

Виставка живопису Добрової Анни та Гик Тамари.

Читати далі

© 2007–2018 Всеукраїнська асоціація музеїв • Про сайтКонтактна інформація