Інтерв’ю з директором Державного Ермітажу, член-кореспондентом Російської академії наук та Академії мистецтв РФ, професором Санкт-Петербурзького державного університету, членом президії Комітету з державних премій при президентові РФ, російського комітету ЮНЕСКО Михайлом Борисовичем Піотровським.
18 квітня в Україні відзначали День пам’яток історії та культури. Ексклюзивне інтерв’ю з українським архітектором-реставратором, істориком архітектури Ольгою Пламеницькою.
Щойно спалена баня села Михайлівка Олевського району — цінна пам’ятка народної культури, зведена на початку 20 століття. Про існування традиційних бань в Україні мало відомо, тож пам’ятка заповнює цю невідому сторінку культури. Баня мала всі ознаки будівельних традицій Полісся. Це пам’ять про дві світові війни і збройні лихоліття, що півстоліття безперервно терзали народ. Ця пам’ять разом з банею зникла з нашої культури. Вириваючи сторінки пам’яті, спрямовуємо рух у безпам’ятство.
· Павло Федака, доктор історичних наук, етнограф, скансенознавець із 43-річним стажем музейної роботи · Асоціація
Взятися за перо спонукали мене публікації про проблеми Національного музею народної архітектури та побуту України на музейних сайтах у лютому нинішнього року, зокрема на сайті ВУАМ статті відомої дослідниці народної культури України, скансенознавця з понад 40-річним стажем роботи у зазначеному музеї, заслуженого працівника культури України Лідії Орел та відповідь директора музею Дмитра Заруби на цю статтю.
У середу, 7 лютого подзвонив Дмитро Заруба. Попросив зняти з сайту ВУАМ матеріал Лідії Орел «Національний музей народної архітектури та побут стає розважальним закладом» або подати і його коментар-звіт про роботу Музею за рік як спростування. Мотивація проста — матеріал тенденційний, налаштований проти нього і є поглядом лише однієї людини. Свій коментар-звіт надіслав через тиждень.
· Лідія Орел, етнограф, заслужений працівник культури України · Асоціація
У Музеї значно скорочено кількість науковців, насамперед тих, що його створили. Схоже, нас намагаються перетворити на резервацію, і до цього докладають організованих зусиль.
На сайті Мінкультури України розміщено відповідь на «Звіт про результати перевірки ефективності використання коштів державного бюджету на утримання і збереження Національного заповідника «Софія Київська» та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника» за 2011 рік і 9 місяців 2012 року, проведений Рахунковою палатою і затверджений Постановою Колегії Рахункової палати України від 28.11.2012 №22-4. На слуханнях представники Рахункової палати ознайомили всіх зі своїми приголомшуючими висновками по двох національних заповідниках.
До Міжвідомчої робочої групи з вироблення позиції щодо обліку музейних предметів та їх можливого взяття на бухгалтерський облік. Для музеїв і музейних працівників суть цієї проблеми не у взятті на бухгалтерський облік, а у встановленні ціни музейного предмета і її відображенні у фондово-обліковій документації. Як ця дія — встановлення ціни Музейного предмета — буде відображатись в документах бухобліку і чи буде, — про це потім.
В УНІАН потрапила течка з вельми цікавими документами. У Національному художньому музеї України (НХМУ) проводиться внутрішнє розслідування, яке ініціював директор музею Анатолій Мельник. Причина розслідування — з приміщень Кабінету міністрів України зникли чотири картини видатного українського імпресіоніста Миколи Глущенка.
· Мрозек Галина Дмитрівна · Музей книги і друкарства України · наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві»
У фондах відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України зберігається велика колекція архівних матеріалів відомих українських діячів культури кінця ХVІІ – ХХ століть. Нашу увагу привернули документальні рукописні джерела відомого мовознавця, фольклориста, педагога і громадського діяча Євгена Ієронімовича Желехівського. У центрі нашого дослідження - листи Євгена Желехівського до М.Драгоманова, М.Бучинського, В. Левицького, Ю.Федьковича, І.Белея та ін.
· Корнійчук Марія Антонівна · Музей книги і друкарства України · наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві»
Видатний український вчений-природознавець, історик, філолог і етнограф Михайло Максимович належав до найближчого кола друзів і знайомих Тараса Шевченка. Вони познайомилися у 1843р. у Києві і їхнє приятельство тривало до кінця поетового життя.
· Глоба Наталія Володимирівна · Музей книги і друкарства України · наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві»
Колекція Павла Платоновича Потоцького (1857-1938) є однією з найвидатніших за всю історію українського бібліофільства. Її він збирав упродовж сорока років. Як відомо, все його надбання у 1926 році було перевезено в Україну і розміщено на території Києво-Печерської лаври в Музейному містечку.
На небосхилі XVII – XVIII ст. яскраво світяться імена плеяди культурно-освітніх діячів, письменників. Вони заклали основу творення нової української літератури.
На виставці представлені всі напрямки декоративно-ужиткового мистецтва київських художників - художнє скло, текстиль, кераміка, метал, емаль та ювелірне мистецтво.