Статті

Євген Желехівський – автор «Малорусько-нїмецького словника»

У фондах відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України зберігається велика колекція архівних матеріалів відомих українських діячів культури кінця ХVІІ – ХХ століть. Нашу увагу привернули документальні рукописні джерела відомого мовознавця, фольклориста, педагога і громадського діяча Євгена Ієронімовича Желехівського. У центрі нашого дослідження - листи Євгена Желехівського до М.Драгоманова, М.Бучинського, В. Левицького, Ю.Федьковича, І.Белея та ін.

Читати далі

Книжки від Михайла Максимовича у особистій бібліотеці Тараса Шевченка

Видатний український вчений-природознавець, історик, філолог і етнограф Михайло Максимович належав до найближчого кола друзів і знайомих Тараса Шевченка. Вони познайомилися у 1843р. у Києві і їхнє приятельство тривало до кінця поетового життя.

Читати далі

Книжка з колекції Павла Платоновича Потоцького

Колекція Павла Платоновича Потоцького (1857-1938) є однією з найвидатніших за всю історію українського бібліофільства. Її він збирав упродовж сорока років. Як відомо, все його надбання у 1926 році було перевезено в Україну і розміщено на території Києво-Печерської лаври в Музейному містечку. На небосхилі XVII – XVIII ст. яскраво світяться імена плеяди культурно-освітніх діячів, письменників. Вони заклали основу творення нової української літератури.

Читати далі

Жіноча молитва за Шевченка

Як свого визнаного і шанованого поета, зустрічала Україна Тараса Шевченка влітку 1843 року. Його «Кобзар» збудив національні почуття, любов до рідного слова не тільки серед простого народу, а й серед українського панства. Для людей, з якими зустрічався і спілкувався тоді поет, «сяйво духу його було чимось надприродним», - згадував Пантелеймон Куліш. Цим сяйвом Шевченкового духу було овіяне і яготинське товариство, де він прожив впродовж трьох місяців.

Читати далі

Фольклорно-етнографічний нарис Олександра Боровиковського «Женская доля по малороссийским песням»

Як відомо, український фольклор, який увібрав в себе знання, досвід, пам'ять про минуле на різних етапах історичного розвитку, формувався упродовж багатьох століть. В його особливу галузь виокремились народні пісні. Перший дослідник епічно-пісенної творчості України Микола Цертелєв поставив українську народну пісню вище найталановитіших романів і поем, оскільки, як він відзначив, ці пісні демонструють «геній і дух народу».

Читати далі

Ігор Ольгович, князь Київський, як предтеча «Слова о полку Ігоревім»

Ігор походив із гнізда Ольговичів, хороброго і войовничого роду Чернігівських князів. Ігорю підпорядковувалася Новгород-Сіверська волость. Батьками його були Олег Святославич (онук Ярослава Мудрого) та Осолука, половецька княжна, яку під час святого хрещення нарекли ім’ям Феофанія.

Читати далі

Науково-публіцистичні праці Л.Биковського видані у ХХ столітті (до 115-річчя від дня його народження)

Лев Юстимович Биковський (1895-1992) – це видатна багатогранна, високоінтелектуальна особистість, громадсько-політичний, культурно-освітній, науково-організаційний діяч, науковець, поборник української державності. Інженер-економіст за освітою, він став відомим журналістом і вченим – книгознавцем, бібліотекознавцем, теоретиком та істориком культури, книжкової культури зокрема.

Читати далі

Збирання та збереження книг на теренах Києво-Печерської Лаври

Підсумовуючи історію вітчизняного книгозберігання, слід зауважити, що вона є не тільки цікавою та пізнавальною, але і яскравим прикладом мудрого та дбайливого відношення до справжніх духовних цінностей. Історичний досвід збереження культурної спадщини повинен стати основою формування сучасної національної політики не тільки у сфері бібліотечної справи, але й культури в цілому.

Читати далі

Олександр Гаврош «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»

Письменник Олександр Гаврош мешкає в Західній Україні, в Ужгороді. Завдячуючи молодим літам та здоров’ю, він невтомно подорожує. Наше знайомство відбулось у Києві, на Фестивалі дитячої книги, який проводив Музей книги і друкарства України.

Читати далі

Василь Симиренко – меценат українського книговидання

Славна і трагічна історія роду Симиренків, що став по суті провідником національної ідеї у рідному краї. Доброчинність, безкорислива допомога людям, які того потребували, була властива багатьом його представникам. Серед Симиренків широкому загалу більш відоме ім'я Платона Симиренка, що профінансував останнє прижиттєве видання "Кобзаря" Тараса Шевченка, представлене у постійній експозиції Музею книги. Та найвидатнішим меценатом у родині став Василь Федорович Симиренко. Не один куточок експозиції Музею періоду історії книги ХІХ – початку ХХ століття нагадує його ім'я. Але донедавна про це не знали належним чином навіть науковці Музею.

Читати далі